Суддів хочуть зобов’язати відшкодовувати збитки громадянам за деякими рішеннями: що не так з цією ідеєю?
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким хочуть зобов’язати суддів відшкодовувати збитки громадянам за деякими рішеннями, які вони ухвалили.
Про це повідомили на сайті парламенту.
Фото: з відкритих джерелАвторами ідеї є група депутатів від фракції “Слуга народу” Марія Мезенцева та Олег Дунда, а також депутати від “Батьківщини” Валентин Наливайченко та Михайло Волинець. За їхнім задумом, статтю 1176 Цивільного кодексу слід доповнити словами про те, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок ухвалення судом незаконного рішення в цивільних, господарських, адміністративних справах, відшкодовується державою з обов’язковим застосуванням права зворотної вимоги до судді (суддів). Робити це хочуть у випадках, коли:
- суддя ухвалює рішення з недотриманням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що встановлено рішенням Європейського суду з прав людини, яке мало статус остаточного;
- суддя ухвалює рішення, що залишає без змін рішення суду нижчої інстанції, яким не дотримано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що встановлено рішенням Європейського суду з прав людини.
Пропонують депутати розширити й підстави для дисциплінарної відповідальності за такі дії. В законі про Вищу раду правосуддя пропонують передбачити, що дисциплінарне провадження починається протягом 30 днів після набрання законної сили рішенням ЄСПЛ, яке встановило, що під час ухвалення суддею рішення не були дотримані положення конвенції. У цей же строк дисциплінарне провадження починають у разі ухвалення суддею рішення, що залишає без змін рішення суду нижчої інстанції, яким не дотримано положення конвенції.
“Наявний вітчизняний законодавчий масив правового регулювання відповідальності судді не дозволяє говорити про існування ефективного механізму компенсації державі шкоди, завданої недоброчесною поведінкою судді під час здійснення правосуддя. Законодавчо закріплений порядок відповідальності судді залишається декларативним, що породжує загальну безвідповідальність судді за ухвалені ним рішення”, – переконують автори в пояснювальній записці.
Фото: з відкритих джерелВодночас голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков назвав цю ідею перекладанням відповідальності держави на окремих людей.
“Якщо говорити про розгляд справ Європейським судом з прав людини, то він констатує порушення державою конвенції. Навіть коли йдеться про порушення статті 6 і Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, під час визначення цивільних прав і обов’язків особи чи під час розгляду будь-якого кримінального обвинувачення, що висувається особі., то це може статись як через умисел судді, так і через судову помилку, яку можна виправити в апеляції. Або ж це може статися через недосконалість законодавства чи те, що положення нашої Конституції чи законів не сприяють реалізації прав, які передбачено конвенцією. Обов’язок держави – щоб закони й інституції були такими, які сприяють реалізації прав, передбачених конвенцією”, – пояснює він.
Тож, на думку Жернакова, ідея парламентарів виглядає як відволікання уваги від питання проведення реальної та ефективної судової реформи:
“Суддів має мотивувати не фінансова відповідальність і страх, а нормальна система заохочень і стягнень, зокрема дисциплінарних. А тут ми повертаємося до необхідності реформування ВРП та ВККС, які здійснюють дисциплінарні провадження, проводять кваліфікаційні оцінювання суддів і вирішують, правильно вони вчинили чи ні. Коли такі органи будуть нормальними, а не дисфункційними як зараз, тоді рішенням суддів буде надана нормальна оцінка”.
Окрім цього, у чинному законодавстві вже передбачено механізм притягнення до дисциплінарної відповідальності за ухвалення рішень, що порушують права людини.
“Питання тут тільки в інституції, яка впроваджує цей механізм”, – підсумовує Жернаков.
Нагадаємо, що нещодавно депутати запропонували звільнити держоргани від обов’язку виконувати рішення судів щодо соціальних виплат, якщо в бюджеті на це немає грошей. Як свідчать дані казначейства, борг держави за рішеннями судів, виконання яких вона гарантує, становить 5 мільярдів гривень, а невиконання цих рішень – одна з проблем, на які вказує Україні ЄСПЛ.
