Суд не перевів громадянського журналіста Марлена Асанова до колонії ближче до Криму
Бахчисарайський районний суд у Криму відмовив політичному вʼязню Марлену (Сулейману) Асанову в переведенні з виправної колонії №7 у селищі Сосновка Республіки Мордовія до колонії, розташованої ближче до Криму, де проживає його родина.
Про це повідомив юрист Назім Шейхмамбетов, пише “Кримська солідарність”.
Сулейман (Марлен) Асанов. Фото: Кримська солідарністьЗасуджений до 19 років позбавлення волі громадянський журналіст та колишній підприємець пояснив у суді, що організувати побачення з родичами зараз складно з двох причин: родині доводиться долати відстань з Криму до Мордовії (понад 1700 кілометрів) і стільки ж назад, а також такі поїздки є значним фінансовим тягарем.
Суддя Герман Атаманюк ухвалив рішення відмовити в задоволенні позовних вимог Асанова в повному обсязі, проігнорувавши його аргументи. Утім, захист не погодився з рішенням Бахчисарайського райсуду і підготує апеляційну скаргу після отримання повного тексту постанови. За словами юриста Назіма Шейхмамбетова, рішення суду “не ґрунтується на законі”.
Раніше, влітку 2023 року, Федеральна служба виконання покарань РФ також не задовольнила звернення адвоката Еміля Курбединова на користь Асанова. Він намагався домогтися переведення політичного вʼязня до іншої колонії, ближчої до Криму.
Відмову ФСВП намагався оскаржити юрист Назім Шейхмамбетов, подавши позов за місцем прописки Асанова до районного суду Бахчисарая.
Суд прийняв цей позов і навіть почав розгляд, але на вимогу представника ФСВП його передали до Мордовії “за місцем відбування покарання” Асанова.
Після оскарження справу знову повернули до Бахчисарая, але до іншого судді. На засідання від ФСВП ніхто не зʼявився.
Нагадаємо, що Марлен Асанов – громадянський журналіст, волонтер “Кримської солідарності”. Із 2014 року він допомагав родинам політичних вʼязнів, відвідував судові засідання в політично мотивованих справах, публікував на своєму ютуб-каналі відео з обшуків.
12 травня 2016 року ФСБ провела обшук у його кафе “Салачик”. Того ж дня в Бахчисараї затримали та звинуватили в участі в організації “Хізб ут-Тахрір” чотирьох місцевих жителів. Марлена Асанова серед них не було. Проте його притягнули до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку та оштрафували на 5 тисяч рублів.
12 жовтня 2017 року його заарештували. Також були заарештовані інші жителі Бахчисарая та активісти – Тимур Ібрагімов, Мемет Белялов, Сейран Салієв, Сервер Зекірʼяєв та Ернес Аметов. Усіх їх звинуватили в участі в терористичній організації. Асанову інкримінували організацію терористичної діяльності та підготовку до насильницького захоплення влади.
16 вересня 2020 року в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону кримських мусульман засудили до строків від 13 до 19 років позбавлення волі. Асанов отримав найсуворіший вирок.
Вдома Асанова чекають батьки, дружина і четверо неповнолітніх дітей.
Ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні.
Правозахисники вважають, що це рішення було ухвалено необґрунтовано, з порушенням принципу гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали можливості донести свою позицію в справі. Водночас на території України та більшості країн світу діяльність організації не обмежується на рівні національних законодавств.
Із січня 2015 року “кримінальні справи “Хізб ут-Тахрір” почали порушувати в Криму, який перейшов під фактичний контроль Росії. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито виступати в медіа та проводити масові публічні заходи.
На думку правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту чи тероризм, а за публічні акції прихильників партії проти політичних репресій у Криму, систематичну критику російської влади та масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.
