Стратегію когнітивної деокупації Криму потрібно затвердити на державному рівні – Представництво президента в АР Крим
Важливо, щоб Стратегія когнітивної деокупації Криму була ухвалена на державному рівні.
Про це під час панельної дискусії “Шляхи до єдності: як війна випробовує соціальну згуртованість” у межах XIII Форуму розвитку громадянського суспільства “[Ви]стоїмо” заявив керівник Відділу інформаційного забезпечення Євген Бондаренко.
Євген БондаренкоУ своїй промові він наголосив на зміні наративів у контексті російсько-української війни, зокрема на зростанні уваги до теми Криму після початку повномасштабного вторгнення.
Він нагадав, що одним з напрямів роботи представництва є реалізація Стратегії когнітивної деокупації Криму, тому важливо, щоб вона була ухвалена на державному рівні.
“У межах роботи Ради з питань когнітивної деокупації провели ґрунтовне дослідження від Київського міжнародного інституту соціології, що дало змогу оцінити ставлення українського суспільства до розуміння теми окупованого Кримського півострова. Керівник Відділу інформаційного забезпечення зазначив, що лише 8% респондентів опитування вважають, що українські ЗМІ надають досить інформації про Крим, тоді як 30% вважають її радше достатньою. Більшість, однак, відчуває потребу в додатковій інформації про півострів”, – розповів Бондаренко.
Він звернув увагу, що аналіз ситуації в окупованому Криму показує: за 10 років тимчасової окупації півострова Росія так і не змогла підкорити громадян України в Криму, тому запровадила політику штучної зміни демографічного складу півострова, ввозячи росіян для асиміляції українців та корінних народів України.
Крім того, він нагадав, що, згідно з результатами соціологічного дослідження КМІС, 78% українців вважають Крим частиною України та підтримують його деокупацію, що свідчить про відсутність значної поляризації суспільства. Він підкреслив, що для об’єднання необхідно руйнувати російські наративи, замінюючи їх усвідомленням, що Крим є невіддільною частиною України.
“Крим – це не окрема земля, а територіально, історично та суспільно єдина з Україною. Попри різний досвід українців у підконтрольних Україні та окупованих регіонах ми маємо розуміти, що ми маємо спільного ворога – Росію”, – зазначив Євген Бондаренко.
На завершення форуму учасники дискусії наголосили, що відчуття поляризації українського суспільства переважає над фактичною поляризацією, зазначивши, що візію розколу створює російська пропаганда та емоційні дискусії українців у соцмережах.
Також спікери акцентували на важливості консолідації різних соціальних груп, таких як військові та члени їхніх родин, щоб запобігти відчуттю самотності й ізольованості, та значущості створення інклюзивного простору для тих, хто повернеться з фронту.
На базі Представництва президента України в АРК діє Рада з когнітивної деокупації Криму, до складу якої входять представники державного та громадського сектору, правозахисники, експерти, науковці, медійники.
23 жовтня 2024 року на сайд-івенті в межах Третього Парламентського саміту Кримської платформи голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв розповів про модель майбутнього звільненого Криму, яка складається з таких складових:
І. Позитивна українізація Криму
“Мешканці Криму мають сприймати Україну і українізацію не як намагання асиміляції або шовінізм, а як сукупність цілісності, що охоплює права людини, свободу слова, право на розвиток, право на відвідування інших країн та повагу до української мови як державної”, – підкреслив Барієв.
ІІ. Гарантований захист прав людини в Криму
“Кожен мешканець Криму має права, якщо він не порушив законодавство України та міжнародне право”, – заявив голова КРЦ.
ІІІ. Реалізація колективних прав корінних народів України
“Зараз відбувається процес імплементації закону України про корінні народи, що є дуже важливим. Крім того, важливо закріпити правовий статус Меджлісу кримськотатарського народу як його представницького органу”, – підкреслив Барієв.
ІV. Автономна Республіка Крим – це національно-територіальна автономія кримськотатарського народу
“Це форма права на самовизначення і захист прав представників кримськотатарського народу та інших мешканців Криму”, – зазначив Барієв.
V. Крим – це економічно розвинутий та туристично привабливий регіон України
“Розвиток Криму як демілітаризованого, економічно-розвинутого рекреаційного регіону є дуже важливим. Ми прагнемо, щоб сюди приїжджали гості з різних країн, і ми будемо їм раді”, – додав Ескендер.
