Страх, неосвіченість, обмежений досвід – публіцист, психологиня та громадський діяч про природу нетерпимості
“Коли людина стоїть на порозі темної кімнати, їй здається, що кімната повна бісів. Але варто увімкнути світло, і людина бачить знайому обстановку, і біси відступають”. Цією метафорою про страх невідомого громадський діяч та дисидент Йосип Зісельс під час публічного інтерв’ю спробував пояснити природу нетолерантності.
Захід “Свої та чужі: чому ми нетерпимі до “інших”?” стосувався проявів нетерпимості та відсутності толерантності стосовно різних “інших” груп – культурних, етнічних, релігійних, сексуальних тощо.
Про це повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини.
На думку Катерини Гольцберг, дитячої та сімейної психологині, ксенофобія має біологічну природу.
“Нетерпимість зумовлена бажанням людини належати до групи, яка її приймає, та відмежуватися від тих, хто від цієї людини відрізняється. Біологічна необхідність вижити зобов’язувала людину бути такою, яка легше вписується в певні межі. Але у XXI столітті такий конформізм свідчить про деградацію, адже ми повертаємося до інстинктів, які сучасне суспільство має подолати”.
Експертка переконана, що у питанні толерантності вагому роль відіграє інтелект: “Ми повинні інтелектуально зростати, тоді виховуватимемо в собі розуміння іншого”.
Подібної позиції дотримується й публіцист Леонід Швець. Він вважає, що нетерпимість – це острах іншого. І страх цей викликаний нерозумінням, яке свідчить про обмежений досвід пізнання цього іншого.
У свою чергу Йосип Зісельс пов’язує питання нетолерантності радше з освітою, вихованням та соціалізацією, а не з біологією чи інтелектом.
“Коли людина стоїть на порозі темної кімнати, їй здається, що кімната повна бісів. Але варто увімкнути світло, і людина бачить знайому обстановку, і біси відступають. Цим світлом є освіта”, – перефразував він вислів рабина Адіна Штейнзальца.
Дисидент зазначив, що на його переконання, в людині закладена можливість бути не тільки, негідником але й праведником. “Те, ким ми стаємо та що оберемо – ксенофобію чи толерантність – залежить від того, в яке середовище ми потрапляємо і що нас виховує”.
