Стан здоров’я херсонця з інвалідністю Миколи Петровського, якого утримують у Саратовській області, продовжує погіршуватися

32-річний херсонець Микола Петровський, якого росіяни незаконно засудили до 16 років увʼязнення, потребує термінового лікування, оскільки його самопочуття стрімко погіршується. Наразі волонтер перебуває у виправній колонії Саратовської області РФ. 

Про це розповів його батько Микола Петровський-старший.

Батько та син Петровські.

З 21 травня 2024 року Микола перебуває у виправній колонії в Саратовській області. Наприкінці 2025 року тиск з боку адміністрації посилився. Через зламаний протез стан здоров’я він не може довго стояти, однак навіть сидіння на ліжку там розцінюють як порушення режиму.

“Через це йому приписали “порушення правил”, відправили до СІЗО та присвоїли статус злісного порушника. У СІЗО він пробув 20 днів, а потім його перевели у відокремлене місце на території колонії”, – пригадує батько. 

Наприкінці січня 2026 року родина Петровського отримала від адвоката інформацію про Миколу. За його словами, херсонець тримається та сподівається на краще.

Як зазначає батько, стан здоров’я Миколи продовжує погіршуватися через відсутність належної медичної допомоги у місцях позбавлення волі на території РФ. Рідні наголошують, що вивезення та засудження херсонця є незаконним, а тривалий термін ув’язнення – 16 років – становить загрозу його життю з огляду на медичні показники.

“Враховуючи стан його здоров’я, у будь-який момент він може опинитися на межі життя та смерті“, – зазначає Петровський-старший.

За його словами, Микола майже втратив здатність ходити. Через давню травму та постійне навантаження на одну ногу в нього почалася атрофія м’язів. Крім того, викривився хребет, що призвело до протрузій міжхребцевих дисків і постійного болю. Також у чоловіка виявили кісту та проблеми зі шлунком.

“У крові виявили золотистий стафілокок, на тілі – фурункули й абсцеси, що супроводжуються високою температурою. Ця інфекція стрімко прогресує і загрожує сепсисом. Рани не загоюються. Стан критичний“, – розповідає батько.

Він також підкреслює складність процесу повернення цивільних бранців.

 “Ворожі структури можуть місяцями не відповідати, не надавати інформації та максимально відтягувати процес обміну. Ми знаємо, що наші організації роблять усе можливе, аби повернути цивільних і військових з російського полону“, – пояснює чоловік.

Сім’я продовжує боротьбу за повернення Миколи додому, де на нього чекають батьки, бабуся та друзі.

Раніше ZMINA повідомляла, що Микола Петровський має інвалідність. У 2014 році він потрапив в автомобільну аварію, після чого йому довелося ампутувати частину стопи. У нього також була зламана щелепа і пошкоджена ліва частина обличчя, тому він погано чує й бачить. До того ж у чоловіка діагностували виразку шлунка.

Через невдале протезування в нього викривився хребет, що призвело до протрузій міжхребцевих дисків. Тому він завжди страждав на сильний біль у спині, потребуючи постійної медичної допомоги. Він весь час перебував під наглядом травматолога та ортопеда.

Попри свій стан, під час окупації Микола вів волонтерську діяльність, розвозячи хліб малозабезпеченим та евакуюючи людей з Херсона.

Росіяни викрали волонтера Миколу Петровського 27 березня 2022 року в центрі Херсона, його пів року утримували в підвалі співробітники ФСБ, а під час відступу російських військ вивезли з міста. 

Чоловік, який перебував з ним у Сімферопольському СІЗО № 2, розповів, що в Петровського почався фурункульоз, а протез постійно натирає п’яту. Через неякісне харчування в нього також загострилася виразка шлунка. Саме тому Микола просив передати йому знеболювальне. Однак адміністрація пенітенціарної установи відмовлялася приймати деякі ліки.

27 вересня 2023 року окупаційний “верховний суд” Криму визнав Петровського винним за статтею про шпигунство і відправив на 16 років до виправної колонії суворого режиму.

Микола, як цивільна людина з інвалідністю, має право на повернення або депортацію без жодних умов та обмінів. Натомість його незаконно утримували понад три роки в російських в’язницях, постійно застосовували тортури та засудили на закритому суді.