США припиняють участь у 66 міжнародних організаціях: під ударом структури міжнародного правосуддя

У Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп підписав рішення про припинення фінансування та участі Сполучених Штатів у 66 міжнародних організаціях. З них 31 структура входить до системи Організації Об’єднаних Націй.

Відповідна заява міститься на сайті органу.

Фото: Офіс президента України

Рішення випливає з президентського указу, який оприлюднили напередодні. Документ передбачає різке скорочення американської участі в міжнародних інституціях, зокрема тих, що працюють у сфері міжнародного права та правосуддя.

До переліку організацій, з яких США мають негайно вийти, увійшли як маловідомі міжурядові об’єднання, що фактично не вели активної діяльності, так і авторитетні міжнародні структури. Серед них – інституції, які відіграють важливу роль у формуванні стандартів верховенства права та притягненні до відповідальності за міжнародні злочини.

Як пише “Європейська правда”, зокрема, Трамп розпорядився припинити участь США у Венеційській комісії. Повна назва цього органу – Європейська комісія “За демократію через право”. Вона працює в межах Ради Європи, але відкрита і для неєвропейських держав. Сполучені Штати мали в ній статус повноправного члена.

Венеційська комісія надає правову експертизу законодавства держав-учасниць у сферах верховенства права, конституційного правосуддя та захисту прав людини. В Україні ця інституція відома своїми висновками щодо політично чутливих законодавчих змін, виконання яких часто стає умовою європейської інтеграції. Для самих США рекомендації комісії не мали значної політичної ваги, тож вихід із неї позбавляє Вашингтон лише обмеженого інструменту впливу на ці процеси.

Також США виходять зі складу Залишкового механізму міжнародних кримінальних трибуналів – структури, що працює в Гаазі. Цей механізм забезпечує переслідування осіб, відповідальних за міжнародні злочини, скоєні під час воєн на території колишньої Югославії, а також за геноцид у Руанді. Його створили після завершення роботи основних трибуналів, які розслідували ці злочини і були розпущені. Зокрема, у 2023 році Залишковий механізм розглянув і відхилив апеляції сербських воєнних злочинців Йовіци Станішіча та Франко Сіматовича, засуджених за злочини, вчинені під час війни в Косові.

Рішення Трампа вписується у загальну лінію його адміністрації, яка критично ставиться до міжнародного кримінального правосуддя. За його президентства США запровадили санкції проти низки посадовців і суддів Міжнародного кримінального суду, а сам МКС зіткнувся з додатковими обмеженнями з боку Вашингтона.

Водночас Сполучені Штати не блокують створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, але й не беруть безпосередньої участі в цьому процесі.

Паралельно адміністрація Трампа оголосила про завершення одного з ключових дерегуляторних кроків у внутрішній політиці. Рада з якості довкілля США остаточно скасувала регуляції, які забезпечували виконання Закону про національну екологічну політику (NEPA). Рада ухвалила це рішення після громадського обговорення та підтвердила скасування правил, яке вона розпочала ще торік.

Цей крок став продовженням указу Трампа, підписаного у перший день його президентства, яким він вимагав прискорити та спростити дозвільні процедури, зокрема у сфері енергетики та інфраструктури. Тоді ж президент скасував указ 1977 року часів Джиммі Картера, який зобов’язував Раду з якості довкілля розробляти єдині для всього федерального уряду правила впровадження NEPA. Натомість Трамп доручив Раді зосередитися на консультаціях із відомствами, щоб їхні власні процедури відповідали американському законодавству та державній політиці.

У Раді з якості довкілля заявили, що нове рішення має зменшити бюрократичний тиск і прискорити ухвалення рішень щодо інфраструктурних та енергетичних проєктів. За словами керівництва Ради, дерегуляція вже дала змогу федеральним агентствам оновити свої екологічні процедури, багато з яких не переглядали десятиліттями. Наприкінці червня 2025 року ключові відомства виконавчої влади внесли зміни до своїх правил, щоб спростити екологічні оцінки та скоротити строки їх проведення.

В адміністрації Трампа наголошують, що ці кроки, на їхню думку, мають стимулювати економічне зростання, розвиток інфраструктури та енергетичного сектору, водночас зберігаючи базові стандарти захисту довкілля.

Нагадаємо, що торік Міжнародний кримінальний суд опинився під загрозою зникнення через санкції президента США. Міжнародна федерація за права людини (FIDH) спільно з 57 іншими правозахисними організаціями зверталася до Європейського Союзу із закликом захистити Міжнародний кримінальний суд (МКС) від атак, зокрема з боку США. Активісти попереджали: такі дії загрожують самій системі міжнародного правосуддя.