Справа Ноздровської: суд продовжив досліджувати аудіозаписи розмов Россошанського
Шевченківський районний суд Києва продовжив дослідження доказів у справі про вбивство громадської активістки Ірини Ноздровської.
Про це із зали суду повідомляє журналістка видання ZMINA.
Фотографія: Анастасія Москвичова26 серпня слухали аудіозаписи розмов підозрюваного Юрія Россошанського з представниками Нацполіції, в яких той стверджує, що скоїв злочин у стані афекту. На ще одному аудіозаписі, який встигли дослідити на засіданні, Россошанський, посилаючись на погане самопочуття, відмовляється від участі в слідчій дії, коли йому пропонують упізнати знаряддя злочину серед чотирьох ножів. Його адвокат назвав цей аудіофайл неприпустимим доказом, бо, за його словами, українське законодавство не передбачає одночасного проведення гласних і негласних слідчих дій, а його підзахисний не знав, що його записують.
Батьки загиблої активістки, своєю чергою, знову зробили заяву, що, на їхню думку, Юрій Россошанський діяв не один. Наступне засідання проведуть 1 вересня. На ньому мають продовжити дослідження аудіофайлів.
Нагадаємо, активістка Ірина Ноздровська кілька років працювала над справою про загибель своєї сестри Світлани Сапатинської, яку 30 вересня 2015 року в селі Демидів на смерть збив племінник голови суду Вишгородського району Дмитро Россошанський. У травні 2017 року Россошанського засудили до семи років ув’язнення. Пізніше, у листопаді 2019 року, його звільнили від відбування покарання. Ухвала набрала законної сили 29 січня 2020 року, після оскарження прокурора.
Тіло самої Ірини 1 січня 2018 року знайшли у водоймі біля села Демидів Вишгородського району на Київщині. За попередніми даними експертизи тіла, жінка загинула від множинних колото-різаних ран. За підозрою в її вбивстві вже 8 січня затримали 63-річного Юрія Россошанського, батька засудженого Дмитра Россошанського. У Нацполіції заявили, що Юрій Россошанський зізнався у вбивстві правозахисниці. Але його захист стверджує, що Юрія Россошанського змусили зізнатись у злочині, якого він не скоював, пообіцявши натомість допомогти його синові.
