Співробітниця Amnesty International заявила, що її звільнили після критики расизму Навального

Співробітниця міжнародної правозахисної організації Amnesty Internationa Айша Юнг заявила про те, що її звільнили з організації після того, як вона почала критикувати надання російському опозиціонеру Олексію Навальному статусу в’язня сумління.

Свої права жінка піде відстоювати до суду. 

Про це розповідає The Guardian. 

Навальний на чолі однієї з колон під час “Русского марша” у 2011 році. Фото: Ілля Варламов

Юнг, за її словами, майже два десятки років працювала в організації.

Amnesty International визнала Навального в’язнем сумління, коли його у 2021-му затримала російська влада, однак невдовзі це рішення відкликали. Причиною стале минуле російського опозиціонера. 

Річ у тім, що на початку 2000-х нині антикорупціонер був одним зі співзасновників націонал-демократичного руху “Народ” у Росії. В одному з рекламних відео руху в ролі лікаря-стоматолога він розповідав про націоналізм. Під час слів про “каріозних монстрів” на екрані йшли кадри з ультраправими погромами ринків, а репліку політика про депортацію як спосіб лікування режисери супроводили фотографіями мігрантів.

“Тільки ті, у кого в голові рідкий кальцій, думають, що націоналізм дорівнює насильству. Зуб без кореня зветься мертвим. Націоналіст – це той, хто не хоче, щоб зі слова “Росія” видалили російський корінь”, – каже на записі Навальний. 

Як член руху Навальний записував і інші ролики, наприклад, де закликав легалізувати в Росії короткоствольну зброю. Пістолет політик рекомендував як ефективний спосіб боротьби з “тарганами”. 

Статус в’язня сумління Навальному повернули навіть попри те, що представники організації визнавали – вислови політика “досягають рівня мови ворожнечі” і .

Юнг, яка є мусульманкою, каже, що її обурило таке рішення колег, адже фактично Навальний дискримінував і її. 

“Ми всі знаємо про інституційні та системні привілеї білих і расизм, і я бачила це навколо себе протягом тривалого часу, а тепер пережила особисто… Ісламофобія досить поширена, і ми з моєю сім’єю даємо раду з нею, не потребуючи таких людей, як Amnesty”, – каже колишня співробітниця організації. 

Айша Юнг. Фото: The Guardian

Особливо Юнг обурив ролик, де Навальний “стріляє” в актора, що грає “мусульманина”: “Будьмо чіткими, він виступав за розстріл мусульман”. 

Звільнена співробітниця каже, що колеги постійно казали їй, що вона не має права оскаржувати рішення щодо Навального, тому що воно є політикою і не стосується її особисто. 

Ще у 2021-му в Amnesty International казали, що переглядали своє рішення щодо статусу Навального, після численних звернень. Щонайменше двоє людей, які написали до організації, посилалися на публікацію, яку викладала користувачка твіттеру Катя Казбек. Остання співпрацює з пропагандистським каналом Russia Today, а тому в організації не відкидали, що прохання, які надходили до них, були скоординованою кампанією з дискредитації.   

“Я не можу прямо стверджувати, що пов’язані з Росією люди могли вплинути на його ухвалення (рішення про позбавлення статусу. – Ред.), але мені добре відомо, що сучасна пропаганда діє вкрай ефективно і здатна створювати фейкові кампанії в соціальних мережах для тиску на когось. І Росія в цьому бере активну участь”, – казала тоді генеральна секретарка AI Аньєс Калламар. 

В Amnesty International публічно ситуацію зі звільненням Юнг не коментували. 

Нагадаємо, що в’язнями сумління називають людей, яких переслідують і ув’язнюють за мирне висловлювання своїх політичних поглядів. Цей термін ввів в обіг на початку 1960-х засновник організації Amnesty Internatiоnal, британський юрист і правозахисник Пітер Бененсон.

В історії Amnesty Internatiоnal це не перший випадок, коли правозахисники відкликали статус в’язня сумління. Так сталося, наприклад, з лідером південноафриканських борців з апартеїдом Нельсоном Манделою. В’язнем сумління його визнали в 1962 році, коли вперше засудили за заклики до страйків.

Проте вже через декілька років правозахисники перестали вважати його в’язнем сумління, адже Мандела отримав вирок за диверсії і збройну боротьбу з урядом. Тоді в організації зазначали, що цей статус передбачає ненасильницький спосіб боротьби та нульову толерантність до насильства.