Дітей з вразливих груп частіше втягують в торгівлю людьми – дослідження
Обізнаність дітей про небезпеки работоргівлі збільшилась, але водночас збільшилась і їхня схильність бути втягнутими в це явище. Експерти радять змінити підходи в роботі з дітьми.
Як повідомляє кореспондент Центру прав людини ZMINA, 24 квітня Міжнародна організація з міграції (МОМ) презентувала результати опитування одинадцяти вразливих груп дітей, молоді та фахівців. Дослідження провела компанія GfK Ukraine на замовлення представництва МОМ за фінансування Міністерства міжнародних справ Канади.
Опитування охопило дітей-сиріт, вихованців прийомних сімей (ПС) та дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ), дітей з інвалідністю, дітей у центрах соціально-психологічної реабілітації (ЦСПР), дітей у складних життєвих обставинах (СЖО), безпритульних дітей, дітей на обліку в центрах ювенальної пробації (ЦЮП), молодих людей, які перебувають в установах позбавлення волі (УПВ), студентів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), а також дітей, переміщених із зони військового конфлікту (ВПО), та дітей трудових мігрантів.
За три роки частка тих, кому відомо хоча б про один з видів сучасного рабства, зросла з 79 до 85%. Однак водночас 66% представників уразливих категорій дітей та молоді віком 13–20 років готові погодитися хоча б на одну пропозицію, що може призвести до втягування в торгівлю людьми.
У МОМ виявили найбільш ризикову групу – діти в установах позбавлення волі. У таких закладах 96% молоді віком 14–20 років готові погодитися хоча б на одну пропозицію, що може призвести до втягування в торгівлю людьми.
“У нас на Полтавщині діє пілотний проект з молоддю у виправній колонії. Майже всі говорять, що хочуть виїхати за кордон на роботу, бо в Україні немає роботи”, – коментує дослідниця Інна Волосевич.
Також високі показники в дітей на обліку в центрах ювенальної пробації (86%) та безпритульних дітей (81%). Опитані вразливі діти та молоді люди найчастіше готові погодитися працювати в іншому населеному пункті без офіційно оформленого трудового договору (до 74% серед різних груп), виконувати сумнівну або незаконну роботу, яка добре оплачується (до 63%), працювати в іншій країні без офіційно оформленого договору (до 60%), спробувати наркотичні речовини (до 49%), піти в гості або сісти в автомобіль до малознайомої людини (до 46%), узяти в борг велику суму грошей (до 45%).
Дослідники зазначають, що у 2018 році частка охочих спробувати наркотики серед більшості груп знизилась, окрім молоді в установах позбавлення волі.
Соціологи також вказують, що серед багатьох груп зросла частота випадків ризикованих пропозицій. Більшість серед ризикованих груп дітей та молоді готові погодитися хоча б на одну пропозицію. Найнижчі показники цього явища серед дітей-переселенців, дітей у прийомних сім’ях та дитячих будинках.
У МОМ переконані, що задля запобігання втягуванню дітей у торгівлю людьми важливий розвиток їхнього критичного мислення.
“Двогодинні інформаційні сесії, денні тренінги чи семиденна школа про небезпеки торгівлі людьми не змінюють моделі поведінки дітей. Для цього потрібний довший час і розвиток критичного мислення, вміння аналізувати критичні пропозиції, вміння сказати “ні”, вміння попросити у дорослих допомогу, створення довірливого оточення. Ми маємо всі разом розвивати профілактику торгівлі людьми”, – каже представниця МОМ Ірина Мидловець.
В Агентстві ООН з питань міграції в Україні планують розробити пілотні навчально-методичні матеріали для школярів для 1–6 класів. Представниця МОМ Єлизавета Блінова презентувала також настільну гру “Ліза та її друзі подорожують світом” для дітей віком 8–14 років.
“Мета гри – навчити дітей подорожувати безпечно, робити правильний вибір у ситуаціях, які можуть призвести до потрапляння в торгівлю людьми, та навчити критично мислити”, – розповіла Єлизавета Блінова.
Гра має відбуватися за участю ведучого, який занурює учасників в атмосферу подорожі. Під час подорожі діти зустрічатимуть вигаданих персонажів, які спричинятимуть різні ризиковані ситуації.
“Діти матимуть завдання зателефонувати на гарячу лінію з протидії торгівлі людьми 527. Вони навчаться, чому необхідно брати із собою документи, контакти консульства, медичну страховку. Також вони навчаються, чому не можна віддавати свій паспорт, до чого може призвести підписання контракту на працевлаштування чи стажування незрозумілою для них мовою, працевлаштування без підписання контракту”, – додала Єлизавета Блінова.
Тираж настільної гри – 2 тисячі екземплярів. МОМ планує розповсюдити її серед центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, серед служб у справах дітей та інтернатних закладів.
Нагадаємо, 2018 року Представництво МОМ в Україні виявило та надало допомогу 86 дітям, які постраждали від трудової та сексуальної експлуатації, примусового жебрацтва та залучення до злочинної діяльності та дітям з групи високого ризику щодо потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Це понад удвічі більше, ніж у 2017 році.
“Таке збільшення ідентифікації є наслідком цілеспрямованих зусиль і підвищення спроможностей державних установ та неурядових організацій щодо ідентифікації та надання допомоги дітям”, – зазначила Ольга Стрельцова, спеціалістка програми протидії торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні.
Дослідження також містить дані про джерела інформації та теми, якими цікавляться діти.
Соціологи GfK провели опитування в червні – липні 2018 року по всій території України без урахування тимчасово окупованих територій методом особистого інтерв’ю. Вибірка вразливих груп становила близько 2 400 дітей та молодих людей. Також дослідники опитали близько 600 дітей та молодих людей, які увійшли в контрольну групу, що репрезентувала населення 13–20 років.
