“Слуга народу” дала зелене світло суперечливій судовій реформі Зеленського

Парламент підтримав у першому читанні президентський законопроєкт  №1008  про роботу органів суддівського врядування.

За внесений президентом Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” проголосували 238 народних депутатів. Цей документ підтримала лише фракція “Слуга народу”. Проти голосували “Голос”, “Європейська солідарність” та “Опозиційна платформа – За життя”.

Документ пропонує перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, що організовує конкурси на суддівські посади та перевіряє компетентність і доброчесність чинних суддів. Він також пропонує скоротити склад Верховного Суду з 200 до 100 суддів, запроваджує новий порядок формування ВККС, створює при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики, розширює список посад, на які поширюється люстрація.

Президент запропонував змінити процедуру обрання ВККС. Над цим працюватиме спеціальна комісія в складі трьох членів Ради суддів України та трьох міжнародних експертів. Останні матимуть вирішальний голос. Також у документі йдеться про етичну комісію, яка має стежити за доброчесністю самих членів ВККС і Вищої ради правосуддя (ВРП). Вона складатиметься з трьох членів ВРП та трьох міжнародних експертів, які за результатами перевірки зможуть ініціювати питання про звільнення недоброчесного члена ВРП та ВККС.

Експерти Центру протидії корупції та Фундація DeJure звертають увагу, що наразі законопроєкт не передбачає вирішального голосу в етичній комісії для міжнародників. Кінцеве рішення про звільнення ухвалюватиме ВРП, яка за три роки свого функціонування встигла ухвалити низку свавільних рішень, а її члени стали фігурантами багатьох скандалів. 

“Як небо і земля відрізняються Антикорупційний суд та так званий новий Верховний Суд. За Верховний Суд були відповідальні ВККС та ВРП, і до нього пройшли щонайменше 44 недоброчених кандидатів з невідповідністю майна доходам, у рішеннях яких Європейський суд з прав людини раніше вказував на порушення прав людини. У випадку Антикорупційного суду міжнародні експерти мали право вето, що блокувало участь кандидатів у конкурсі. Зараз відбувається дискусія навколо того, чи долю судової реформи вирішуватимуть недоброчесні судді, чи міжнародні експерти”, – розповів в ефірі Радіо НВ голова правління Фундації DeJure Михайло Жернаков. 

Документ також не передбачає оновлення Вищої ради правосуддя та містить положення, які, на думку експертів, перешкоджатимуть справжньому очищенню та оновленню суддівського корпусу, попередженню здійсненню тиску на суддів тощо.

Нагадаємо, раніше посольства ЄС і Канади в Україні розкритикували низку положень законопроєкту. Посли написали листа на ім’я голів парламентських комітетів з питань правової політики Ірини Венедіктової та з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського. Дипломати вважають, зокрема, безпідставним скорочення кількості суддів Верховного Суду й застосування люстрації до членів ВККС.