Силовики в Сєвєродонецьку вимагали від лікарів надати дані ВІЛ-позитивних громадян
Слідчі прокуратури вимагали через суд, аби співробітники Луганського обласного СНІД-центру, який переїхав у 2015 році до підконтрольного Україні Сєвєродонецька, передали їм цілу низку документів, серед яких був журнал звернень зі списками людей, інфікованих ВІЛ.
Про ситуацію, яка сталася наприкінці минулого року, повідомили на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини.
Слідчі вимагали надати їм дані пацієнтів у межах одного з кримінальних проваджень. Список інфікованих ВІЛ пацієнтів, за словами головної лікарки Луганського обласного СНІД-центру Юлії Трощій, містив у собі 400 імен. Одразу після отримання вимоги жінка звернулася до активістів Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, де їй надали контакти адвокатів.
“У цьому списку є і юристи, і дружини працівників поліції, і люди, які працюють у суді. І от уявіть собі, що всі ці імена потраплять до рук нашим правоохоронцям!” – обурювалася Трощій.
Наявність списків у руках поліцейських, за словами лікарки, могла призвести до їхнього публічного розкриття. Небезпека цього полягає в тому, що в українському суспільстві досі існує упереджене ставлення до ВІЛ-інфікованих людей. Тому вони намагаються не розголошувати свого статусу для того, щоб не втратити друзів і роботу. Кожен інфікований сам вирішує, кому він довіряє відкривати свій статус, а кому – ні. Небезпека передання списків, за словами активістів, полягає також і в тому, що поліція може надалі порушувати права ВІЛ-позитивних людей: наприклад, підкидати їм наркотики, влаштовувати неправомірні обшуки та затримання; їх можуть автоматично включати до кола підозрюваних у будь-якому злочині, приміром як це зараз відбувається з представниками ромської спільноти.
Юристи УГСПЛ спочатку спробували оскаржити ухвалу щодо надання списків в апеляції, але їм це не вдалося, оскільки за законом ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню. Тоді вони подали заяву про роз’яснення судового рішення.
“Суддя розглянула цю заяву і погодилася, що медична таємниця, яка охороняється законом, має бути збережена. Нюанс ситуації в тому, що коли суд надавав прокуратурі дозвіл вилучити журнал зі списками ВІЛ-інфікованих, то сам центр не був залучений до провадження і не міг заперечити проти розкриття медичної таємниці”, – зауважують правозахисники.
Як відомо, Україна – лідер серед країн Європи за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. За даними ВООЗ, близько 7% відсотків ВІЛ-інфікованих від загального числа заражених проживає зараз саме в 55 країнах європейського регіону, умовно розділеного на Східну, Центральну і Західну Європу. Найближчим часом Європа може досягнути показників UNAIDS 90-90-90, коли 90% людей, які живуть із ВІЛ, знають про свій ВІЛ-статус, 90%, які знають про свій позитивний ВІЛ-статус, отримують відповідне лікування і така ж кількість людей, які лікуються, мають невизначене вірусне навантаження. З 2016 року в Києві працює проект “Сталість ВІЛ-послуг”, згідно з яким до 2021 року столиця має досягнути показників 90-90-90.
Нещодавно в Україні офіційно запрацював мобільний додаток HIV-test, який анонімно оцінює ризики інфікування ВІЛ: тест, у якому трохи більше 10 запитань, визначає ризикованість поведінки, а після дозволяє обрати пункт, де можна пройти тестування або замовити його безкоштовно. Людині, яка вирішила замовити доставлення тесту, треба буде оплатити лише послуги кур’єра – до 40 гривень. В опціях тестування є можливість обрати різні категорії статі, а пройти перевірку можна лише анонімно. Додаток доступний в App Store та Google Play Market.
На жаль, в Україні люди, що живуть з ВІЛ, досі стикаються зі стигматизацією через свій діагноз. Через це представники груп ризику бояться проходити тестування, не знають свого ВІЛ-статусу, а деякі досі вважають ВІЛ/СНІД виключно хворобою гомосексуалів, працівників і працівниць комерційного сексу та наркозалежних. Нещодавно в прямому ефірі одного з українських каналів колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій звинуватив громадського активіста та голову організації “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” Дмитра Шерембея в тому, що він нібито міг інфікувати його ВІЛ через подряпину, яку Мусій дістав унаслідок їхньої бійки. Така реакція колишнього чиновника та абсурдні звинувачення викликали шквал критики.
ДОВІДКА. Українське законодавство забороняє лікарю розголошувати персональні дані пацієнтів. Міністерство охорони здоров’я пояснює, що під визначення медичної таємниці підпадають абсолютно всі аспекти, які стосуються здоров’я пацієнта. Медичні працівники чи інші особи, яким у зв’язку з виконанням їхніх професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, не мають права розголошувати як медичну, так і немедичну інформацію про стан здоров’я людини. Такі особи не мають права повідомляти ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
