Штучний інтелект робить “віртуальні зґвалтування” жінок доступними – ООН-Жінки
Жінки, які працюють у публічній сфері, дедалі частіше стикаються з новими й складнішими формами онлайн-насильства. Розвиток штучного інтелекту зробив так зване “віртуальне зґвалтування” доступним інструментом для кривдників.
Про це пише The Guardian, посилаючись на звіт ООН-Жінки.
Фото: iStockТак, у звіті організація проаналізувала ситуацію для жінок-правозахисниць, журналісток та інших публічних комунікаторок. Дослідники встановили, що поєднання можливостей ШІ, анонімності в інтернеті та слабкого правового захисту створює для них загрозу, що зростає.
Серед понад 600 опитаних жінок 6% зазначили, що стали “героїнями” дипфейків. Майже третина отримувала небажані сексуалізовані повідомлення онлайн. Ще близько 12% поділилися, що їхні зображення поширювали без згоди, зокрема інтимного характеру.
У ООН-Жінки пояснюють, що штучний інтелект спрощує насильство і посилює його наслідки. Керівниця напрямку протидії насильству щодо жінок Калліопі Мінгейру наголосила, що анонімність і швидкість поширення контенту в медіа роблять такі атаки ще небезпечнішими.
У звіті підкреслюють, що для мільйонів жінок і дівчат цифровий простір фактично перетворюється на середовище постійного насильства. Через це багато з них змушені обирати між присутністю в онлайні з ризиком атак або самоцензурою і навіть повною відмовою від публічної діяльності, що має як професійні, так і особисті наслідки. Мінгейру застерегла, що витіснення жінок із цифрового простору шкодить усьому суспільству, адже тоді втрачається можливість чути їхні голоси й історії.
Вона також підкреслила, що це підриває вже здобуті права. Особливо небезпечним цей процес стає на тлі зростання авторитарних тенденцій, ослаблення демократичних інститутів і поширення мізогінних онлайн-спільнот.
У звіті зазначають, що технології самі по собі посилюють гендерну нерівність: алгоритми платформ поширюють мову ненависті, оскільки це приносить прибуток. Окремі генеративні інструменти вже дозволяють “роздягати” жінок на фото без їхньої згоди або імітувати сцени сексуального насильства. У результаті, як наголошують в організації, такі інструменти опинилися буквально в руках будь-якого кривдника.
Мінгейру зазначила, що ці атаки мають скоординований і цілеспрямований характер: вони спрямовані на те, щоб змусити жінок мовчати, підірвати їхню професійну репутацію і витіснити з публічного простору. Вона пов’язала це з ширшим спротивом гендерній рівності, який організовані мізогінні мережі активно просувають у цифровому середовищі.
Цю оцінку підтверджують і інші дослідження. Науковці дійшли висновку, що замовчування жінок в інтернеті не є випадковим побічним ефектом цифрового середовища, а системною і скоординованою практикою. Вони показали, що онлайн-платформи фактично роблять агресію зручною і винагороджуваною для мізогінних користувачів: алгоритми підсилюють їхній контент, а тимчасові групи допомагають координувати атаки проти жінок.
Масштаби проблеми стали особливо помітними цього року, коли з’ясувалося, що сотні тисяч користувачів зверталися до інструмента ШІ Grok із запитами “роздягнути” жінок на фотографіях. Пізніше німецька телеведуча Коллієн Фернандес заявила, що її колишній чоловік поширював у мережі створені ШІ порнографічні зображення з її участю.
Раніше виконавча директорка ООН-Жінки Сіма Бахус наголошувала, що насильство в інтернеті не залишається лише в цифровому просторі. Воно переходить у реальне життя, сіє страх, змушує жінок мовчати і в найгірших випадках призводить до фізичного насильства та вбивств.
Звіт також показав серйозні наслідки для психічного здоров’я. Чверть опитаних журналісток і працівниць медіа повідомили, що лікарі діагностували їм тривожність або депресію через онлайн-насильство. Майже 13% отримали діагноз посттравматичного стресового розладу.
Через страх перед атаками багато жінок почали уникати чутливих тем або взагалі замовчувати свою позицію. 45% журналісток заявили, що цензурують себе в соціальних мережах, а майже 22% – навіть у професійній роботі.
У ООН-Жінки закликають технологічні компанії впроваджувати механізми захисту та ефективні інструменти для скарг. Водночас уряди мають активніше реагувати: зараз менш ніж 40% країн мають закони, які захищають жінок від кіберпереслідування та онлайн-домагань.
Нагадаємо, що дипфейки також є засобом дезінформації і маніпуляції в контексті російсько-української війни. У соцмережах наразі поширюють відео, у якому використали образ перекладачки жестової мови Тетяни Садовничої. Ролик створили за допомогою штучного інтелекту, і в ньому перекладачку нібито показують з табличкою “Вам брешуть” під час економічного виступу президента України Володимира Зеленського.
Російські ресурси тим часом поширюють цей ролик як “скандал в українському ефірі”, хоча насправді йдеться про фальсифікацію. Фейкове відео поширив російський телеграм-канал VOBLA з великою аудиторією. У дописі стверджували, що перекладачка нібито публічно “висловила протест” під час виступу голови держави, показавши образливі жести й табличку з написом. Пізніше автори заявили, що після цього її нібито прибрали з ефіру.
