Штучний інтелект і захист персональних даних: в Україні планують створити єдиний регулятор у цифровій сфері

В Україні розробляють концепцію єдиного регулятора в цифровій сфері, який сприятиме імплементації відповідних актів ЄС у межах євроінтеграції.

Про це розповіли експерти Міністерства цифрової трансформації України Олег Дубно та Крістіна Гаврилюк під час презентації звіту Лабораторії цифрової безпеки “Цифрові права у фокусі: як Україна виконувала міжнародні зобов’язання у 2024 році” 15 квітня.

Фото з відкритих джерел

У межах вступу до Євросоюзу Україна має імплементувати низку актів ЄС щодо цифрової сфери, зокрема тих, які стосуються регулювання у сфері штучного інтелекту.

“У межах підготовки до переговорів за розділом 10 “Цифрова трансформація та медіа” щодо кожного з актів, за якими ми презентували наш прогрес, ми стикалися з питанням, хто буде регулятором у тій чи іншій сфері. І щоразу знизували плечима й не розуміли, який з наявних органів може регулювати певну сферу з огляду на нашу необхідність імплементувати одним пакетом багато “цифрових” актів”, – розповіла експертка Крістіна Гаврилюк.  

За її словами, тоді в міністерстві виникла ідея створення такого органу, який виконуватиме функції цифрового регулятора.

“Якщо в ЄС цифрове регулювання з’являлося поступово, то в нас є зобов’язання імплементувати багато актів одразу. Не тільки написати й ухвалити у Верховній Раді, а й впровадити ці акти та дієві механізми, щоб вони захищали права користувачів, громадян, бізнесу”, – додала вона.

Експертка пояснила, що Україна має зобов’язання щодо імплементації низки актів: AI Act, Digital Services Act, Platform to Business Regulation, Digital Markets Act, Data Act, Data Governance Act.

“Вирішили, що ми можемо створити один орган, який би регулював ці всі сфери. Ми думаємо про те, щоб долучити сферу GDPR (General Data Protection Regulation – Загальний регламент про захист даних у ЄС. – Ред.) до компетенції органу нашого цифрового регулятора. Це потребуватиме окремої дискусії з розробниками”, – зауважила Крістіна Гаврилюк.

За словами Олега Дубна, менеджера напряму штучного інтелекту Мінцифри, регулювання штучного інтелекту має бути комплексним.

“Тут не лише питання про AI Act, тут питання захисту персональних даних стоїть дуже гостро. Тому що це буде неповноцінне регулювання, яке не буде відповідати очікуванням комісії, якщо ми просто адаптуватимемо законодавство у сфері штучного інтелекту без законодавства у сфері захисту персональних даних”, – звернув увагу експерт.

Він додав, що ідея створення єдиного цифрового регулятора, який займатиметься і персональними даними, і штучним інтелектом, і іншими цифровими напрямами, була презентована на останній скринінговій зустрічі з Єврокомісією.

Експерт зауважив, що ідея виникла у зв’язку з тим, що зараз важко знаходити фінансування на створення регуляторів за окремими напрямами.

“Ми хочемо створити дійсно незалежний орган у межах, у яких ми зараз існуємо, і впровадити інструменти інституційної і фінансової незалежності”, – зазначила Крістіна Гаврилюк.

Для створення і запуску цього органу може знадобитися фінансова допомога від ЄС, зауважують експерти. У майбутньому розглядається комплексна модель фінансування регулятора не лише за кошт бюджету, а й за кошт регуляторних зборів.

Раніше ZMINA писала, що в Україні відсутні механізми та законодавство для ефективного захисту персональних даних. Про це розповів програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк. Відсутність механізмів та законів для захисту персональних даних вплинула на те, що українці не звертаються до відповідних структур зі скаргами на втручання в приватне життя. 

У тіньовому звіті, підготованому коаліцією громадських організацій до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” звіту Єврокомісії щодо України у 2023 році, зазначається, що нова редакція Закону “Про захист персональних даних” (законопроєкт № 8153) максимально відображає новели GDPR. Цей законопроєкт пропонує розширити права суб’єктів персональних даних, врегулюва­ти оброблення персональних даних у різних сферах, у ньому враховується поширення сучасних технологій в Україні. Верховна Рада ухвалила цей документ у першому читанні в листопаді 2024 року.