Школярка подала до суду на Кабмін, щоб визнати новий правопис протиправним

Дата: 11 Червня 2019
A+ A- Підписатися

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов про визнання протиправним нового українського правопису, ухваленого Кабінетом Міністрів. 

Текст позивної заяви опублікувало видання “Закон і бізнес”. 

Позов до суду від імені учениці 7-го класу однієї зі шкіл з українською мовою викладання подала її матір. У позовній заяві дівчинка стверджує, що українська є її рідною мовою, що вона використовує її щоденно, а тому не погоджується з деякими нормами, ухваленими урядом.

“Позивач є прихильницею української мови. Вона вважає, що українська мова дійсно є наймилозвучнішою у світі. Позивач у своєму повсякденному житті пропагує використання української мови своїми друзями. Разом з тим після того, як стало відомо про новий правопис, позивач побачила, як велика кількість людей, які раніше поважали українську мову, почали глузувати із цих змін та, відповідно, з української мови. Запровадження “смішних” мовних норм, які фактично не використовуються населенням України, призведе до зменшення осіб, які будуть використовувати українську мову, ускладнить перехід на українську мову російськомовних українців, у цілому знизить авторитет української мови”, – йдеться в тексті позову. 

Школярку, зокрема, не влаштовує норма щодо обов’язковості “йотування” у словах іншомовного походження, норма про написання частини “пів” окремо та вилучення дефісу з більшості слів. 

“Кабінет Міністрів діяв поза межею своєї встановленої компетенції, а також із грубим порушенням законодавства, що регулює порядок прийняття та оприлюднення нормативно-правових актів”, – стверджує школярка. 

Дівчинка вважає, що, згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, уряд має забезпечувати проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин, охорони історичної та культурної спадщини, всебічний розвиток і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; створювати умови для вільного розвитку мов корінних народів і національних меншин України; сприяти задоволенню національно-культурних потреб українців, які проживають за межами України; але на цьому повноваження урядовців щодо впливу на українську мову мають закінчуватися:

“На думку позивача, забезпечення всебічного розвитку та функціонування у всіх сферах суспільного життя не є тотожним наданню повноваження щодо визначення того, якою має бути українська мова. Навпаки, таке повноваження вимагає від уряду забезпечувати вільний розвиток української мови відповідно до історичних процесів, що відбуваються в Україні. Втручання уряду в такі процеси не є забезпеченням розвитку, а є зміною самого змісту української мови”.

Водночас школярка не сприймає аргументів Кабміну щодо того, що новий правопис є відновленням правопису 1929 року:

“По-перше, новий правопис не відповідає правопису 1929 року, а по-друге – не враховує, що українська мова розвивалася протягом майже 90 років з моменту його запровадження. Твердження про те, що сучасна українська мова є результатом впливу на неї СРСР, також не можна брати до уваги, оскільки правопис 1929 року також є результатом впливу як СРСР, так і Російської імперії”.

Питання у неї викликає і порядок оприлюднення урядового наказу. 

“Пункт 1 спірної постанови містить відсилку до правопису, який не є додатком до цієї постанови. Пункт 3 постанови зобов’язує користуватися новим правописом. Таким чином, пункти 1 та 3 надають загальну обов’язковість документу, який не був оприлюднений як нормативно-правовий акт, не зареєстрований у встановленому законом порядку, не обговорювався на засіданні уряду, до нього не могли вноситися правки членами КМУ. Постанова КМУ містить внутрішні суперечності, що унеможливлюють її законність. Так, постанова є нормативно-правовим актом. Проте перший її пункт затверджує новий правопис формулюванням “погодитися”. Які саме правові наслідки такого “погодження” і чим воно передбачено – не зрозуміло”, – пояснює вона свою позицію. 

Тепер суд має визначити, чи визнавати протиправною та нечинною постанову Кабміну від 22 травня 2019 року.

Як відомо, у травні Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію українського правопису, куди, зокрема, додали норму щодо утворення фемінітивів.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: