Школярка подала до суду на Кабмін, щоб визнати новий правопис протиправним

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов про визнання протиправним нового українського правопису, ухваленого Кабінетом Міністрів. 

Текст позивної заяви опублікувало видання “Закон і бізнес”. 

Позов до суду від імені учениці 7-го класу однієї зі шкіл з українською мовою викладання подала її матір. У позовній заяві дівчинка стверджує, що українська є її рідною мовою, що вона використовує її щоденно, а тому не погоджується з деякими нормами, ухваленими урядом.

“Позивач є прихильницею української мови. Вона вважає, що українська мова дійсно є наймилозвучнішою у світі. Позивач у своєму повсякденному житті пропагує використання української мови своїми друзями. Разом з тим після того, як стало відомо про новий правопис, позивач побачила, як велика кількість людей, які раніше поважали українську мову, почали глузувати із цих змін та, відповідно, з української мови. Запровадження “смішних” мовних норм, які фактично не використовуються населенням України, призведе до зменшення осіб, які будуть використовувати українську мову, ускладнить перехід на українську мову російськомовних українців, у цілому знизить авторитет української мови”, – йдеться в тексті позову. 

Школярку, зокрема, не влаштовує норма щодо обов’язковості “йотування” у словах іншомовного походження, норма про написання частини “пів” окремо та вилучення дефісу з більшості слів. 

“Кабінет Міністрів діяв поза межею своєї встановленої компетенції, а також із грубим порушенням законодавства, що регулює порядок прийняття та оприлюднення нормативно-правових актів”, – стверджує школярка. 

Дівчинка вважає, що, згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, уряд має забезпечувати проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин, охорони історичної та культурної спадщини, всебічний розвиток і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; створювати умови для вільного розвитку мов корінних народів і національних меншин України; сприяти задоволенню національно-культурних потреб українців, які проживають за межами України; але на цьому повноваження урядовців щодо впливу на українську мову мають закінчуватися:

“На думку позивача, забезпечення всебічного розвитку та функціонування у всіх сферах суспільного життя не є тотожним наданню повноваження щодо визначення того, якою має бути українська мова. Навпаки, таке повноваження вимагає від уряду забезпечувати вільний розвиток української мови відповідно до історичних процесів, що відбуваються в Україні. Втручання уряду в такі процеси не є забезпеченням розвитку, а є зміною самого змісту української мови”.

Водночас школярка не сприймає аргументів Кабміну щодо того, що новий правопис є відновленням правопису 1929 року:

“По-перше, новий правопис не відповідає правопису 1929 року, а по-друге – не враховує, що українська мова розвивалася протягом майже 90 років з моменту його запровадження. Твердження про те, що сучасна українська мова є результатом впливу на неї СРСР, також не можна брати до уваги, оскільки правопис 1929 року також є результатом впливу як СРСР, так і Російської імперії”.

Питання у неї викликає і порядок оприлюднення урядового наказу. 

“Пункт 1 спірної постанови містить відсилку до правопису, який не є додатком до цієї постанови. Пункт 3 постанови зобов’язує користуватися новим правописом. Таким чином, пункти 1 та 3 надають загальну обов’язковість документу, який не був оприлюднений як нормативно-правовий акт, не зареєстрований у встановленому законом порядку, не обговорювався на засіданні уряду, до нього не могли вноситися правки членами КМУ. Постанова КМУ містить внутрішні суперечності, що унеможливлюють її законність. Так, постанова є нормативно-правовим актом. Проте перший її пункт затверджує новий правопис формулюванням “погодитися”. Які саме правові наслідки такого “погодження” і чим воно передбачено – не зрозуміло”, – пояснює вона свою позицію. 

Тепер суд має визначити, чи визнавати протиправною та нечинною постанову Кабміну від 22 травня 2019 року.

Як відомо, у травні Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію українського правопису, куди, зокрема, додали норму щодо утворення фемінітивів.