Кримських татар, фігурантів справи “першої джанкойської групи “Хізб ут-Тахрір”, засудили до тривалих строків ув’язнення
У Південному військовому суді Ростова-на-Дону (РФ) оголосили вирок фігурантам справи “першої джанкойської групи “Хізб ут-Тахрір”: громадянському журналісту Вілену Темер’янову, активістам Енверу Крошу, Едему Бекірову, Рінату Алієву та Сейтязі Аббозову.
Про це 26 листопада повідомила “Кримська солідарність”.
Джерело: “Кримська солідарність”Російські судді призначили Крошу 19 років ув’язнення, Бекірову та Алієву – по 15 років, Темер’янову – 14 років, Аббозову – 13 років позбавлення волі. Перші чотири роки Енвер Крош відбуватиме у в’язниці, частину строку, що залишилася, – у колонії суворого режиму. Всім іншим суд призначив по три роки в’язниці.
Аббозова взяли під варту в залі “Кримського гарнізонного військового суду”, звідки він брав участь упродовж судового процесу з відеоконференції. Кримський татарин перебував під домашнім арештом із дня затримання. Чоловік укотре наголосив на своїй непричетності до тероризму та захоплення влади, в яких його звинуватили.
Нагадаємо, що прокурор просив суд призначити Крошу 17 років позбавлення волі, Бекірову та Алієву – по 15 років, Темер’янову – 13 років, а Сейтязі Аббозову – 11 років.
Раніше адвокат Кроша Еміль Курбедінов зазначав у коментарі “Кримській солідарності”, що ніхто з учасників справи та їхніх захисників “не очікує справедливого вирішення такої політизованої кримінальної розправи”.
Кримінальну справу проти “першої джанкойської групи “Хізб ут-Тахрір” окупанти порушили в серпні 2022 року. Її фігурантів заарештували в Джанкої та інкримінували участь в ісламській політичній партії “Хізб ут-Тахрір”. Організація заборонена в Росії, але діє вільно на рівні законодавств у багатьох країнах світу, зокрема й в Україні.
Пізніше справу одного з них – Мурата Мустафаєва – виділили в окреме провадження й судили окремо.
Основним “доказом” у справі виступав аудіозапис розмови в мечеті за 2015 рік. Курбедінов переконаний, що її витягли з архівів ФСБ через вісім років.
“Усі ці роки ці люди кримінально не переслідувались і жодної небезпеки для суспільства не становили”, – сказав він.
Під час слідства адвокатам і підзахисним не надали можливості ознайомитися з матеріалами, надісланими на експертизу. За цей період слідчим не вдалося встановити жодних планів з боку підсудних кримськотатарських активістів щодо вчинення терористичного акту чи інших насильницьких дій.
Після обшуків Енвер Крош повідомляв про тортури з боку силовиків, які змушували його ввести пароль від телефона. Від цього в кримського татарина залишилися синці, різані рани, подряпини та гематоми.
Проте слідчий у справі так і не відреагував на факт побиття активіста й не передав матеріали до Військового слідчого комітету.
Після затримання суд помістив фігурантів справи до СІЗО, окрім Сейтяги Аббозова. Його через стан здоров’я відправили під домашній арешт.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що незалежна дактилоскопічна експертиза не виявила на книжках, вилучених під час обшуків, відбитків пальців учасників справи “першої джанкойської групи “Хізб ут-Тахрір”.
