У Шибеному росіяни утримували цивільних у земляних ямах, школі та лісництві – МІПЛ

Про це під час презентації аналітичного дослідження “Окупаційний вузол” розповіла керівниця департаменту документування міжнародних злочинів МІПЛ і одна з авторок звіту Лідія Тараш, передає ZMINA. 

“Про події в Шибеному стало відомо у 2023 році. Ми поїхали до села Федорівка, щоб поспілкуватися з людьми, які пережили полон і були звільнені з російської неволі. Поступово ми дізналися, що серед місцевих жителів є й інші постраждалі”, – пригадує керівниця департаменту документування міжнародних злочинів.

Невдовзі документаторки поспілкувалися з мешканцем Шибеного, якого російські військові викрали під час окупації села. За його словами, на початку березня 2022 року окупанти утримували його в лісі неподалік села. 

“Він розповів, що попри сильні морози близько тижня провів у земляній ямі. Його змушували працювати та копати окопи. Крім того, окупанти катували його щурами, які кусали за руки. Йому забороняли виганяти гризунів і погрожували смертю, якщо він намагатиметься це зробити. Чоловіка не годували, а згодом зрештою відпустили”, – розповідає Лідія.

Перебуваючи в ямі, чоловік став свідком убивства іншого цивільного. Згодом автори дослідження з’ясували, що це був мешканець Іванкова.

Після цього правозахисники намагалися поспілкуватися з головою села Шибене телефоном. Однак та їх запевняла, що серед місцевих мешканців ніхто не постраждав, а російські військові затримували лише “чужих”.

Попри її слова документаторки, які приїхали до Шибеного, встановили щонайменше 43 факти утримання цивільних у полоні.

“12 людей вдалося встановити поіменно. На жаль, не всіх ми встановили, і, на жаль, деякі загинули, тому з ними не вдалося поспілкуватися”, – додає Тараш.

Щоб встановити всі обставини викрадення цивільних російськими військовими, команда провела 38 інтерв’ю та вісім польових місій. Зокрема, досліджувала ліс, де розташовувалися земляні ями, в яких тримали людей.

“У результаті встановили декілька місць утримання цивільних у Шибеному: ями в лісі, лісництво, фельдшерсько-акушерський пункт, школа з підвалом та фургон. У лісництві утримували щонайменше 16 людей, у підвалі школи – близько семи, а у ФАПі – трьох людей, яких тримали окремо”, – зазначає представниця МІПЛ.

ФАП вдалось ідентифікувати завдяки розташованому за будівлею туалету. За словами Тараш, двоє ексбранок, яких російські військові виводили із зав’язаними очима до вбиральні, змогли визначити, що їх тримали саме у фельдшерсько-акушерському пункті.

“Спочатку були сумніви, чи не йдеться про школу, оскільки її внутрішнє планування відповідало описам свідків. Однак після повторного виїзду вдалось остаточно підтвердити саме це місце”, – пояснює керівниця департаменту документування міжнародних злочинів.

Як наголосила Тараш, на відміну від інших населених пунктів окупованої Київщини, людей із Шибеного та навколишніх сіл не вивозили на територію РФ. Через це значна частина історій про незаконні затримання залишалася невідомою.

За результатами дослідження та аналізу відкритих джерел правозахисники встановили, що близько 30 тисяч російських військових зайшли на територію Київщини з боку Білорусі.

Після початку наступу окупанти не змогли захопити Київ та зупинилися в районі Шибеного. Дослідники встановили, що саме тут перебувало російське військове командування.

“Свідки розповідали, що ще до повномасштабного вторгнення, приблизно 22 лютого, у селі помітили незнайомих людей у камуфляжі. Вони пересувалися на пікапах без номерних знаків і мали із собою планшети. Уже після окупації люди почали аналізувати події й припустили, що це могли бути російські розвідувальні групи”, – зауважила Тараш.

Пізніше, 2024 року, у відкритих джерелах, зокрема на ютубі, з’явилось інтерв’ю російського екскомандира окремої розвідроти спецпризначення “Редут” Ігоря Салікова. У своїх інтерв’ю він детально розповідав про наступ російських військ на Київщину. Він стверджував, що частини російських військ зайшли в Україну через Чорнобильську зону ще до початку повномасштабного вторгнення. За словами авторів дослідження, його свідчення збігаються з розповідями мешканців Шибеного. Ймовірно, саме їх 22 лютого могли помітити в Шибеному.

У лютому цього року в російських соцмережах опублікували інтерв’ю з військовим із позивним Форт. Дослідникам, на жаль, не вдалося встановити його особу. Він розповідав, що їхній підрозділ отримав команду наступати на Україну приблизно за місяць до початку повномасштабного вторгнення.

“Уже 27–28 лютого російські колони рухалися до Шибеного трьома напрямками. За словами місцевих жителів, техніки було настільки багато, що пересуватися селом було практично неможливо. 28 лютого в Шибеному російські журналісти зняли відеосюжет для Першого каналу, який вийшов 1 березня. Пропагандистка Ірина Куксінкова у своєму сюжеті розповідала, що захоплення села нібито відбулося швидко, “акуратно” і без жертв”, – зазначає Тараш.

Загалом правозахисники встановили шістьох цивільних жителів Шибеного, які стали жертвами російського наступу. Зокрема, 28 лютого під час обстрілу Шибеного загинула 10-річна дівчинка, того ж дня російські військові застрелили чоловіка, який кинувся до колони, а пізніше загинули ще троє людей.

Після захоплення Шибеного російські військові розмістилися в сільській раді, школі, фельдшерсько-акушерському пункті та лісництві. Останні три об’єкти розташовані поруч на вулиці Кооперативній. Там же стояла російська військова техніка, а також, за свідченнями місцевих жителів, був військовий склад.

“Водночас росіяни намагалися створити враження, що вони нібито “захищають” місцеве населення та відновлюють мирне життя. У соцмережах з’являлися сюжети про роздавання гуманітарної допомоги та медичну допомогу місцевим жителям. Російські військові ходили по будинках і демонстрували свою присутність як “допомогу” населенню”, – наголошує Тараш.

4 березня 2022 року росіяни опублікували в соцмережах відео так званих виборів голови села. На той час у Шибеному не було старости, оскільки її звільнили ще до початку повномасштабного вторгнення. Кандидатом став чоловік, який раніше вже очолював село. За версією російських військових, його нібито запропонували самі місцеві жителі.

За даними авторів звіту, це був другий відомий випадок у Київській області, коли окупаційна влада намагалася нав’язати селу свого керівника.

Нагадаємо, за інформацією правоохоронних органів, понад 114 тисяч цивільних та військових вважаються безвісти зниклими. Окрім того, є значна кількість невпізнаних тіл, які необхідно ідентифікувати.

Фото обкладинки: МІПЛ