Що не так із залученням громадянського суспільства до євроінтеграції: експерти обговорили взаємодію з владою

Громадські організації офіційно залучені до процесів євроінтеграції, зокрема до робочих груп щодо реформ, запланованих у межах переговорних кластерів. Проте експерти звертають увагу на нерідко формальний характер цієї залученості та відсутність належної взаємодії з боку влади.

Про це йшлося під час координаційної зустрічі організацій громадянського суспільства (ОГС) щодо практики взаємодії з органами влади, повідомляє ZMINA.

Фото: ілюстративне Unsplash

Представники громадських організацій та аналітичних центрів беруть участь у робочих групах щодо напрацювання євроінтеграційних заходів у різних сферах відповідно до своєї експертизи. Експерти звертають увагу, що взаємодія з органами влади щодо роботи над змінами нерідко залишає бажати кращого. Зокрема, під час зустрічі представники ОГС озвучили такі проблемні моменти:

• державні органи влади враховують пропозиції та вимоги громадянського суспільства після того, як щодо зазначених питань починають “тиснути” європейські партнери;
• серед представників органів державної влади інколи бракує розуміння деяких понять (наприклад, що таке стратегічні злочини проти участі громадськості – SLAPP), що є викликом для адвокації та імплементації законопроєктів;
• інституційної взаємодії нерідко бракує – зазвичай, лише особисті контакти з чиновниками допомагають громадськості домогтися відгуку на запропоновані ініціативи;
• буває, що після того, як громадські організації починають критикувати відомство, вони опиняються “за бортом всіх процесів”;
• відкритий діалог з громадськістю забезпечують представники влади, які також мають досвід діяльності у громадських організаціях – таким прикладом є Ярослав Юрчишин, голова Комітету ради з питань свободи слова;
• не всі робочі переговорні групи працюють із громадянським суспільством однаково, з деякими взаємодія успішна, але деякі зустрічі формальні, коли міністерства лише звітують про виконану роботу без обговорення;
• коли міністерство звертається до громадської організації чи аналітичного центру за допомогою в аналітиці, ОГС шукає донорське фінансування на виконання цієї роботи.

Аналітики Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) звернули увагу, що у серпні–вересні 2025 року у Верховній Раді були зареєстровані законопроєкти №13653 та №13653-1 щодо прискореної процедури розгляду євроінтеграційних законопроєктів. Вони наразі знаходяться на розгляді в головному (регламентному) комітеті. Обидва документи передбачають визначення повноважень Кабінету Міністрів України у сфері адаптації законодавства. Також чітко фіксується порядок взаємодії уряду та парламенту при підготовці євроінтеграційних законопроєктів.

Проте ні в основному, ні в альтернативному законопроєкті не передбачено механізму долучення організацій громадянського суспільства до процесу підготовки таких законопроєктів з адаптації до права ЄС, звернула увагу юристка напряму “Громадянське суспільство” організації ЦЕДЕМ Наталія Повтарь:

“Такий підхід може бути не дуже продуктивним, оскільки відсутність процедури долучення ОГС на першому етапі розробки законопроєкту може затягувати надалі ухвалення ефективних рішень. Або ми можемо пропустити якісь неефективні рішення і потрібно буде боротися, щоб повернутися до адекватної ситуації на законодавчому рівні”.

Експерти аналітичного центру мали змогу долучатися до робочих зустрічей, які організовував Мін’юст, щоб обговорити з громадськістю результати реалізації заходів дорожніх карт, зокрема, з функціонування демократичних інституцій.

“І порушували питання, як ОГС могли б бути задіяні до роботи над євроінтеграційними законопроєктами на процедурному рівні. Найочевиднішим рішенням здається долучення до роботи головного комітету, який розглядає законопроєкти про розгляд євроінтеграційних законопроєктів, і запропонувати рішення, в межах якого ОГС можуть бути інтегровані в роботу над проєктами законів, яку здійснює Кабмін”, – зауважила Повтарь.

У ЦЕДЕМ пропонують під час доопрацювання до другого читання законопроєктів №13653 та №13653-1 закріпити процедуру розроблення євроінтеграційних актів, яка передбачатиме спільну дореєстраційну роботу уряду, комітетів Верховної Ради та громадськості.

Адвокаційна менеджерка з євроінтеграції Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців розповіла, як правозахисники співпрацюють з урядом і парламентом, та які проблеми у взаємодії виникали.

“Загалом тема прав людини, особливо не дуже зручних тем для уряду – це недискримінація і захист прав ЛГБТІК+ – дуже часто депріоритизуються нашими чиновниками. Якщо говоримо про права внутрішньо переміщених людей, чи українців, які виїхали через війну, реінтеграцію окупованих територій – і поготів”, – звернула увагу експертка ZMINA.

За її словами, складним аспектом у роботі правозахисних організацій є те, що загальна рамка прав людини завжди стоїть в одному блоці (переговорному розділі) з антикорупційною і судовою реформами, які зазвичай вважають більш важливими темами:

“Тому навіть коли відбувається обговорення, до прикладу рекомендацій тіньових звітів від громадських організацій, зазвичай загальна рамка прав людини оминається або їй відводиться дуже мало часу, бо поговорити про судову й антикорупційну систему важливіше і в їх покращенні бачать більший сенс в контексті євроінтеграції України”.

Анастасія Даців розповіла про формати взаємодії організації у різних євроінтеграційних процесах: участь в урядових робочих групах, взаємодія з міжнародними донорами й з парламентом.

“Ми долучалися до робочих груп за розділами 23 і 24 та щодо функціонування демократичних інституцій, і опубліковані дорожні карти показали, наскільки був сенс з роботи й засідань цих робочих груп”, – зазначила вона.

Водночас дискусії з іншими правозахисними організаціями показали загалом незадовільний формат функціонування цих робочих груп – починаючи від запрошень, які надходили зазвичай надто пізно, та того, як бралися до уваги рекомендації громадськості. Зокрема, інформація видавалася частково, багато рекомендацій, обговорень засідань не були взяті до уваги в напрацюваннях: 

“На основі цього ми публікували декілька позицій з іншими правозахисними організаціями, одна з яких стосувалася консультацій з урядом за робочими групами, а друга дорожніх карт і наших рекомендацій до їхнього змісту”.

Експертка також розповіла про взаємодію з парламентом. Наприкінці минулого року були підписані закони, які дозволяють громадськості отримувати більший доступ до роботи комітетів Верховної Ради.

“Ми зверталися до різних профільних комітетів за нашими питаннями. Їхнє бажання співпрацювати з громадськістю не відповідає тому рівню, який ми хотіли б бачити. Зокрема, щодо напрацювання якісних рекомендацій для різних законопроєктів, які перебувають на порядку денному, чи просто “застрягли” у Верховній Раді з огляду на небажання чиновників опрацьовувати їх надалі”, – наголосила Даців.

Найкраща взаємодія відбувається із Комітетом з питань євроінтеграції України: вони надсилають запрошення, порядок денний засідання, дозволяють виступи на відповідні теми, які розглядаються під час засідань. З іншими комітетами, наприклад, правоохоронної діяльності, правової політики ситуація гірша. Профільний комітет з прав людини теж не дуже відкритий до співпраці з громадськістю.

За словами Анастасії Даців, загалом залучення громадськості до роботи органів влади щодо євроінтеграції є достатнім та відкритим, проте лише на тому рівні, який встановлюють урядовці й парламентарі.

Нагадаємо, у жовтні 2025 року коаліція правозахисних організацій, серед яких і Центр прав людини ZMINA, представила тіньовий звіт до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” та розділу 24 “Юстиція, свобода та безпека” Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2024 році. 

Представники уряду та Офісу президента позитивно оцінили Тіньовий звіт про прогрес України на шляху до ЄС, який підготувала коаліція громадських організацій.  Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра тоді зауважила, що робота громадянського суспільства з просування швидкого вступу України до ЄС є дуже цінною.