Шантаж фотографіями та вимагання грошей: експерти назвали особливості онлайн-насильства проти підлітків
Українські дівчата-підлітки частіше стикаються з онлайн-насильством, пов’язаним із сексуальним контентом, тоді як хлопці – із вимаганням грошей. Для боротьби із кібербулінгом в Україні треба гармонізувати законодавство із європейським.
Про це розповіли експерти ГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” (LHSI), які підготували звіт з гендерного аналізу в межах проєкту CybersafeGirls, передає ZMINA.
Скриншот з презентації звітуУ березні-квітні 2025 року фахівці (LHSI) провели дослідження, щоб з’ясувати гендерні особливості онлайн-насильства над дітьми від 10 до 18 років. Для цього провели аналіз українського законодавства, зважаючи на те, що в євроінтеграції воно має бути гармонізоване з європейським. Окрім цього, експерти проаналізували близько 15 кращих європейських практичних моделей профілактики гендерного кібернасильства і зіставили їх з українськими моделями профілактики онлайн-насильства, які зосереджені на гендерних аспектах.
Було проведено 10 глибинних інтерв’ю з експертами, які займаються профілактикою онлайн-насильства або питаннями гендеру, та проведена фокус-група з представниками молодіжної громадської організації “Teenergizer”, які надають консультації дітям та підліткам, зокрема і щодо кібернасильства.
Молоді люди, які брали участь у дослідженні, відзначили такі явища:
- існуюча сексуалізація образів дівчат і жінок призводить до збільшення онлайн-насильства, створення порнографії та подальших переслідувань і погроз;
- дівчат залякують, що їхні фото будуть поширювати, використовують образи і представляють інформацію про них як доступний секс-об’єкт;
- існуючі комп’ютерні ігри та відеосюжети з гіперболізацією маскулінності підштовхують хлопців до насильницьких дій.
Як розповіла експертка Елла Ламах, використання сексуалізованих образів жінок, наприклад, в рекламі в інтернеті, призводять до того, що до дівчат можуть застосовувати булінг, вимагають робити певні фото, закликають брати учать у контенті на порносайтах. Потім можуть залякувати.
“У дослідженні учасниці казали: так, це відбувається. Наприклад, до організації Teenergizer телефонували дівчата і розповідали, що їх залякують, що їхні фотографії можуть бути виставлені в інтернеті, погрозами примушують робити нові фото”, – зазначила експертка.
Хлопці також можуть потерпати від онлайн-насильства, зокрема сексуального. У більшості випадків йдеться про вимагання грошей, наприклад, за кредит на онлайн-ігри або зробити певні дії.
“Ми бачимо, що хлопців більше затягують у шахрайські дії або просять їх слідкувати за кимось. Водночас їх використовують і в порнографії, в сексуальному контенті, зйомках. Але в більшості сексуальні образи, педофілія, порнографія, сексуальні домагання стосуються дівчат”, – зауважила Елла Ламах.
Експерти визначили перелік соцмереж, де найчастіше фіксувалися випадки онлайн-цькування.
“Наразі це Telegram, TikTok і Instagram, якщо говорити про старших школярів – саме там найбільше скоюється різновидів онлайн-насильства. Вимагання грошей трапляється на платформі для любителів онлайн-ігор Discord“, – розповів експерт Вадим Шарко.
Скриншот з презентації дослідженняДослідники дійшли висновків, що гендерний підхід у запобіганні насильству в Україні застосовується обмежено, а наявні ефективні практики протидії кібернасильству щодо дітей не є системними.
“Профілактика кібернасильства у нас реалізується “між іншим”. Якщо проти дитини вчинене насильство, то ви можете допомагати відстоювати її права через Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення. А спеціалізованого, вузькопрофільного документа в нас немає”, – звернув увагу експерт Вадим Шарко.
В деяких країнах таке законодавство є і воно ефективно працює, додав він.
Існує також потреба у підвищенні рівня цифрової грамотності про кібернебезпеку серед дітей, батьків, освітян та громадськості. Для профілактики кібернасильства мають бути скоординовані зусилля всіх сторін – державних органів, на рівні громад, в освіті, правоохоронних органів. Включаючи й інтернет-провайдерів, цифрові платформи, на які часто покладена відповідальність у європейських країнах на основі Акту про цифрові послуги (DSA), який набув чинності 2024 року, звернув увагу Вадим Шарко.
Дослідники дійшли висновку, що законодавча база України потребує суттєвого удосконалення для ефективної протидії кібернасильству, зокрема:
- необхідно запровадити єдину термінологію і визначити чітко поняття щодо кібернасильства;
- запровадження збору дезагрегованих статистичних даних;
- посилення відповідальності за створення і поширення насильницького контенту.
Також необхідно удосконалити інструменти захисту дітей в кіберсередовищі, запровадити навчальні програми з кібербезпеки, посилити покарання за злочини, скоєні з використанням інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій.
“У нас ця відповідальність є, але в рамках ратифікованих конвенцій – Лансаротської (проти сексуального насильства над дітьми) та Стамбульської (проти насильства стосовно жінок і домашнього насильства), яку Україна ратифікувала у 2022 році. Там є згадки про аспекти кібернасильства”, – зазначив експерт.
Раніше ZMINA писала, що правоохоронці зупинили роботу кількох телеграм-груп, які публікували принизливу інформацію про школярів. Ці групи діяли в чотирьох регіонах України, зокрема в Житомирській області. За версією слідчих, адміністратор вимагав гроші за видалення образливих дописів.
Також ZMINA повідомляла, що в Україні створили Центр безпечного інтернету за зразком подібних онлайн-платформ у країнах ЄС. Фахівці реагуватимуть на випадки кібербулінгу, загроз у соцмережах та сексуальних злочинів проти дітей в інтернеті.
