Серед звільнених під час обміну “1000 на 1000” цивільних були один політв’язень, 15 в’язнів, решта — українці, які вже відбули покарання в РФ

Серед звільнених 23–25 травня під час обміну “1000 на 1000” цивільних були один політв’язень, 15 в’язнів, решта — українці, які вже відбули покарання в Росії за скоєні за російським законодавством злочини.

Про це розповіли у Харківській правозахисній групі (ХПГ).

Фото: СБУ / ssu.gov.ua

Правозахисники нагадали, цивільних бранців повертати найтяжче. За час з березня 2022 року до 23 травня 2025-го в межах багатьох обмінів вдалося повернути лише 173 українських мирних жителів.

“Збільшення цього числа одразу на 120 осіб видається важливим кроком у розв’язанні проблеми цивільних бранців Кремля. Тож кого повернули?” — йдеться у повідомленні ХПГ.

Як розповів директор ХПГ Євген Захаров, під час великого обміну з України в Росію поїхали 120 людей, які були засуджені за злочини проти національної безпеки України. Природно було б очікувати, що з Росії до України також будуть повернені цивільні українці, яких судили за політичними мотивами і які були засуджені за проукраїнську позицію тощо, але сталося не так, зауважив він.

За інформацією ХПГ, серед 120 людей, яких Росія віддала українцям, політичний засуджений лише один, — житель Каховки, тренер з пейнтболу Павло Зозулюк.

Як повідомляли журналісти МІПЛ, вперше окупанти викрали його 10 жовтня 2022 року за підозрою у співпраці з українською теробороною. 12 днів тримали в будівлі поліційного відділку на вулиці Мелітопольській, але потім відпустили.

Вдруге чоловіка затримали 27 липня 2023 року. При обшуку нібито знайшли агітаційні листівки “Правого сектору” і травматичний пістолет. Через місяць після фактичного викрадення зняли постановочний фільм про “затримання екстреміста” з вибитим під тортурами “покаянням”.

До середини жовтня рідні не знали нічого про його долю, аж поки він не прислав листа з Чонгару, де його тримали в СІЗО. З’ясувалося, що проти Зозуляка окупанти порушили кримінальну справу за участь у діяльності “Правого сектору” у 2014—2016 роках.

У липні 2024 року пропагандистські ЗМІ повідомили, що українця засудили до двох років позбавлення волі із відбуванням покарання в колонії загального режиму.

Свій строк Зозуляк фактично відсидів і мав бути звільнений, але РФ його не відпускала і лише шляхом обміну його вдалося повернути, уточнив Захаров.

Ще 15 в’язнів, яких повернули, — українці, які вчинили злочини й були засуджені в Україні до 2022 року. Їхні місця позбавлення волі опинилися в окупації, і їх депортували до Росії. Така депортація, як і будь-яке примусове переміщення населення з місцевості, що перебуває під окупацією, є порушенням міжнародного права, зокрема Женевської конвенції про захист жертв війни 1949 року.

Це не єдиний злочин, який вчиняє російська держава в цьому випадку, адже людей під час етапів тримають в жахливих умовах, часто без доступу до правової, медичної допомоги, їх примушують брати російське громадянство. Коли строк ув’язнення сплив, повернутися додому депортованим в’язням вкрай важко. Дістатися додому їм допомагають правозахисники, зокрема ГО “Захист в’язнів України”.

23 травня в Україну повернули 15 таких депортованих в’язнів. Вдома їм зарахували час перебування у РФ до строку їхнього ув’язнення. Юридична радниця ГО “Захист в’язнів України” Ганна Скрипка уточнила, що троє з них після обміну поїхали до СІЗО, де продовжать відбувати покарання, решта — вільні.

За інформацією ХПГ, всі інші 104 обміняні цивільні — українці, які відбували покарання в російських тюрмах за кримінальні злочини, скоєні у РФ. У них закінчився строк покарання і вони потрапили до депортаційних центрів. Можливостей повернутися самостійно вони не мали.

“Багато моїх колег висловлювали розчарування, вони очікували, що під час обміну росіяни віддадуть політв’язнів, які сидять разом з військовополоненими, яких катують тощо. Я їх розумію, я теж хотів би, щоб цих людей повернули, але загалом мушу сказати, що повертати треба всіх українців, які знаходяться в Росії, незалежно від того, які вони, як вони там опинилися”, — сказав Захаров.

Разом із цим, голова ГО “Захист в’язнів України” Олег Цвілий стверджує, що казати “Решта — українці, які колись скоїли злочини на території Росії та вже відбули там покарання” — не зовсім коректно.

“Я особисто знаю про 40 таких людей, і серед них бачив чоловіка, якого окупанти засудили після 2022 року за допомогу Україні… 40 + 15 — це колишні в’язні, а хто решта, потрібно з’ясовувати”, — написав він у коментарі під дописом на фейсбук-сторінці ХПГ. 

За словами Скрипки, серед цивільних, яких повернули з РФ, чимало жертв торгівлі людьми. Українці ніби легально їхали до Росії заробити копійку — кухарями, менеджерами з продажів, будівельниками й потрапляли в рабство до злочинців. У них забирали документи, мобільні, натомість давали такі телефони, за допомогою яких можна було за ними стежити, і примусово робили наркокур’єрами. Коли хтось намагався опиратися, “здавали” російським силовикам.

Як наголосила Скрипка, більшість з в’язнів, що повернулися додому в межах останнього обміну, потребують допомоги держави. “Захист в’язнів України” опікується 15 депортованими з окупації в’язнями, але підтримку сотні повернутих з Росії ув’язнених не потягне.

За словами Захарова, вони зараз в лікарні, в них немає коштів, тож вони чекають на допомогу волонтерів.

“В лікарні годують, але людям все одно треба мати хоч якісь мінімальні кошти, хоч на шкарпетки, елементарний одяг, сигарети. Військові отримують зарплатню як військові. Більшість із них має родини, житло. А що без державної допомоги робити цивільним, оселі й сім’ї яких залишилися в окупації? Їм просто немає куди йти, немає де і на що жити”, — каже Захаров.

За інформацією юридичної радниці ГО “Захист в’язнів України”, цих людей вже почали виписувати з лікарні в нікуди. В них немає грошей, документів, які підтверджують, що вони перебували в полоні, що їх обміняли.

Правозахисники розповідають, що під час обміну всі обміняні отримали два бланки, які ті мають заповнити, — від Національного інформаційного бюро та від Міністерства розвитку громад. Представники держави обіцяли прийти до лікарні й допомогти із заповненням цих документів. Але, за їхніми словами, ніхто не прийшов.

Нагадаємо, що в межах останнього обміну “1000 на 1000”, який відбувся 23–25 травня 2025 року, Україні вдалося повернути з російського полону 6257 українців: 5757 – у межах обмінів, 500 – поза межами обміну.

Як пише “Суспільне”, повернути спецпризначенців 12 бригади “Азов” і цивільних, які перебувають у полоні з 2014 року, не вдалося через позицію Росії, заявив заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.

За його словами, під час обміну у форматі “1000 на 1000” сторони обмінялися списками військовополонених, але кого повернули Україні, визначала саме російська сторона.

Водночас Юсов зазначив, що Росія ігнорує або відмовляє в запитах на обмін українців, узятих у полон із самого початку російської агресії у 2014 році. Аргументують це тим, що вони “не військовополонені й не можуть бути повернуті в межах обміну”.

“Тобто відмов є багато, але факт залишається фактом. Це порушення міжнародного гуманітарного права, це чергові злочини проти людяності. І кожен має повернутись додому”, – пояснив заступник голови Коордштабу.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що під час обміну “1000 на 1000”, який відбувся 23–25 травня нинішнього року, додому не повернули жодного кримськотатарського політв’язня.

Також журналіст і письменник, ексбранець Кремля Станіслав Асєєв заявив, що досі не обміняли жодного з цивільних, які перебувають у російському полоні вже вісім років.