Росіяни засудили незрячого політв’язня Олександра Сізікова до 17 років в’язниці

Дата: 17 Травня 2023
A+ A- Підписатися

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив незрячого кримського татарина Олександра Сізікова до 17 років позбавлення волі з відбуванням перших чотирьох років у в’язниці.

Про це виданню ZMINA повідомило громадське об’єднання “Кримська солідарність”. 

Олександр Сізіков

Після звільнення бранця Кремля суддя призначив йому півтора року обмеження волі, поклавши на нього обов’язки не відвідувати публічних заходів та зібрань.

Політв’язням Сейрану Хайредінову та Аліму Суф’янову суд призначив 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

На оголошенні резулятивної частини вироку бранці Кремля Сейран Хайредінов та Алім Суф’янов були у футболках з надписами “Тяжкі часи породжують сильних людей” та “Ми – ваші ув’язнені, та не ваші раби”

Перші чотири роки вони мають відбути у в’язниці, а потім кожен з них – по року обмеження волі.

“Вирок суду озвучено лише в резолютивній частині. Сам вирок ми отримаємо протягом п’яти днів. Потім ми маємо 15 днів на оскарження цього вироку. Зрозуміло, що захист має намір оскаржити цей вирок, оскільки ми вважаємо, що вирок є не лише несправедливим обвинувальним, але ще й цинічним. Засудити людину з інвалідністю першої групи із зору, яка потребує сторонньої допомоги, яка не може утримуватись у місцях позбавлення волі, згідно з російським законодавством, до такого тривалого терміну – це верх блюзнірства”, – прокоментувала вирок суду адвокатка Сафіє Шабанова.

Правозахисниці Ліля Гемеджи та Сафіє Шабанова

Нагадаємо, Олександр Сізіков – фігурант “четвертої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”. Він народився 12 жовтня 1984 року в Сімферополі. Згодом переїхав до села Тургенєвка Бахчисарайського району, де навчався в місцевій школі. У 2002 році вступив до Севастопольського національного технічного університету на факультет ТАМПТ за напрямом “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”.

Після закінчення навчального закладу знайшов роботу, щоправда не за фахом: працював на будівництві. Пізніше влаштувався помічником оператора на заправці в Севастополі. 2006 року Олександр прийняв іслам.

2009 рік для Сізікова видався складним. У червні його збила автівка, коли він їхав на велосипеді. Того ж року пройшов курс реабілітації тривалістю півтора місяця і отримав першу групу інвалідності. Відтоді в повсякденному житті йому допомагали односельці та імам Едем Смаїлов, аж допоки самого імама не затримала ФСБ і не звинуватила в тероризмі.   

З арештом свого імама Сізіков не міг змиритися, тому він з допомогою двох пенсіонерок виходив на одиничні протести у квітні 2019, травні 2020 року та відвідував судові процеси. 

Олександра затримали 7 липня 2020 року, після обшуків у помешканні його друзів. ФСБ вважає, що Сізіков “заснував 2015 року терористичний осередок “Хізб ут-Тахрір”, а Алім Суф’янов та Сейран Хайредінов стали членами цього осередку. Як докази провини Сізікова російська спецслужба наводить знайдені під час обшуку книжки релігійно-політичного об’єднання. Утім, вони не надруковані шрифтом Брайля.

Незаконна “суддя” Київського районного суду в Сімферополі Ольга Кузнецова у день затримання громадянина України обрала домашній арешт як запобіжний захід. 

“Суд не побачив підстав для звільнення, вважаючи, що послаблений запобіжний захід не забезпечить належного судового розгляду підсудного та суперечитиме рівності приватного та суспільного інтересів. Пом’якшений захід не відповідатиме також інтересам правосуддя в частині вчасного розгляду справи”, – написала Кузнецова у своєму рішенні. “Суддя” заборонила чоловікові листування, доступ до інтернету та телефонні розмови з будь-ким, окрім батьків та лікарів.   

14 жовтня того ж року “суд” ухвалив рішення відправити Сізікова на місяць на стаціонарну судово-психіатричну експертизу в Севастопольську міську психіатричну лікарню.

Нагадаємо, 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні Верховний суд РФ визнав терористичною ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір”. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
 
Як відомо, активісти цієї релігійної організації випускали газету й могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи. На переконання правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти політичних репресій у Криму, систематичну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.
 
Правозахисники вважають, що рішення Верховний суд РФ ухвалив необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств.
 
За останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язні, серед яких 116 кримських татар.
 
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
 
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.

Напередодні писати листи підтримки бранцям Кремля закликали Представництво президента України в Автономній Республіці КримЦентр прав людини ZMINA та “PEN Україна”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter