Росіяни викрали і понад 15 місяців незаконно утримують посадовця Херсонської залізниці Олександра Керекешу
Олександра Керекешу, керівника Херсонської дистанції колії Одеської залізниці АТ “Укрзалізниця”, російські військові викрали з дому 13 вересня 2022 року. Спочатку 63-річного чоловіка утримували в Херсоні, а звідти перевезли до Каланчака. Потім його перемістили до Чонгара, де він перебуває й досі. Росіяни звинувачують чоловіка у “шпигунстві” та диверсії на залізничній колії. Йому загрожує до 20 років позбавлення волі.
Про це виданню ZMINA розповіла невістка Олександра – Вікторія Керекеша.
Фото з родинного архіву: Олександр КерекешаПісля окупації Херсона Вікторія разом з рідними виїхала на підконтрольну українській владі територію.
За її словами, Олександр працював на залізниці до окупації Херсонщини, тобто до 1 березня 2022 року. У червні росіяни почали агітувати людей виходити на роботу й дехто з працівників залізниці погодився працювати на окупантів.
Від свідків Вікторія Керекеша довідалась, що вперше російські військові приходили до будинку Олександра за тиждень до його затримання. Тоді їм сусіди сказали, що не бачили чоловіка вже пів року.
13 вересня 2022 року, за словами свідків, росіяни цілеспрямовано прийшли до квартири Олександра, виламали вхідні двері, вивели чоловіка на вулицю, поставили на коліна та почали бити ногами по обличчю й ображати. Потім окупанти його скрутили, посадили до машини та поїхали у невідомому напрямку. Двері вони зачинили на інший вцілілий замок.
“Після його викрадення росіяни повернулися назад, відчинили гараж і виїхали звідти на автівці Олександра. Потім вони зайшли до його квартири, викрали звідти речі, завантажили їх в його машину та поїхали геть”, – додає Вікторія.
Пізніше рідні довідалися, що Керекешу утримували у Херсонському ізоляторі тимчасового тримання до 21 жовтня 2022 року. Коли росіяни відступали з правого берега на лівий, його перевезли до Каланчака. Від Олександра рідні отримували листи, у яких він писав, що тримається.
17 серпня 2023 року Вікторія випадково побачила в інтернеті відео, на якому хабаровські представники ФСБ затримали нібито її свекра. У сюжеті показали як Олександра виводять з чужого приватного будинку, навколо якого все поросло бур’яном. Чоловікові приховали обличчя та не повідомляли його прізвища. На російських пропагандистських каналах Керекешу чомусь називали “командиром загону територіальної оборони ЗСУ”. У російських новинах його звинувачували у “зборі інформації про місця дислокації військової техніки та особового складу ЗС Росії для СБУ”. Після “затримання” ФСБ “східного військового округу” порушило проти нього кримінальну справу за статтею 276 КК РФ “шпигунство”.
“Росіяни, протримавши Олександра майже рік у полоні, інсценували його затримання на лівому березі. Як таке взагалі можливо? Незаконно тримати людину невідомо де, а потім зняти про нього фейкове відео. На ньому він каже, що він нібито пошкодив залізничні стрілки, аби зупинити перевезення російської техніки. Свекор говорив те, що від нього вимагали”, – зазначає Керекеша.
На відео Олександр виглядав схудлим та був одягнений у футболку великого розміру з написом “Партія регіонів”, каже жінка.
Фото з пропагандистського відеоТоді ж Вікторія побачила на одному з телеграм-каналів повідомлення від колаборанта Володимира Сальдо про затримання керівника херсонської залізниці. У своєму дописі голова окупаційної адміністрації стверджував, що у лютому 2022 року чоловік нібито вчинив диверсію на херсонській залізниці. Тож йому загрожує до 20 років ув’язнення. Жінка одразу зрозуміла, що він писав про арешт свекра.
За словами Вікторії, у Каланчаку через брак доказів на її свекра не відкривали жодної справи. Там, де його утримували, проводилась постійна ротація російських наглядачів. Щомісяця до свавільно затриманих приїжджав слідчий з окупованого Криму, щоб їх допитати.
Після Каланчака Олександра перевезли до СІЗО №2 на Чонгарі, де він перебуває і досі. Наразі чоловікові продовжили утримання під вартою. Від нього рідні отримали два листи, у яких він пише, що йому там важко й він себе дуже погано почуває.
“Олександр раніше постійно скаржився на болі у серці та підвищений тиск. У в’язниці його стан лише погіршився, тож він потребує постійного лікування та відповідник ліків“, – каже невістка.
Разом з Олександром росіяни затримали його водія, якого спочатку тримали в Херсоні, а потім перевезли до Чаплинки. “Слідчий”, який розслідував їхні справи, весь час їздив з Чаплинки до Каланчака. Він неодноразово казав, що у них не збігаються свідчення, тому вони планують провести між ними очну ставку. Влітку водія випустили, але за умови, що він кожні три дні буде у них відмічатися. Згодом чоловік знайшов перевізника та виїхав до деокупованого Херсона. Вікторії він розповів, що окупанти його не били через похилий вік.
“Він казав, що в окупованому Херсоні росіяни до всіх затриманих застосовували струм та били. Наглядачі забирали собі всі передачі, їли, а об’їдки віддавали їм. У Чаплинці його тримали у звичайному підвалі, де разом з ним сиділо 5–6 людей. Чоловікові було важко як морально, так і фізично там знаходитись”, – пригадує жінка.
Вікторія не знає, коли розпочнеться суд у справі її свекра. Зараз родина звертається всюди, щоб визволити чоловіка з полону. На думку невістки, держава робить недостатньо для того, щоб повернути цивільних заручників з кремлівських катівень. Олександра вже 15 місяців незаконно утримують на тимчасово окупованій території, а українські посадовці досі не розробили механізму повернення свавільно затриманих на батьківщину.
Нещодавно сім’ї повідомили, що Олександра внесли до списку на обмін як військовополоненого.
“Коли росіяни відступали з Херсона, вони половину людей відпустили, а половину перевезли на лівий берег. Нам казали, що батька мали відпустити, але цього, на жаль, не відбулося. Навпаки стало ще гірше. До Чонгара його перевезли без теплих речей. Олександр, який все своє життя пропрацював на залізниці, залишився забутий владою. Ми все ж сподіваємось, що влада прислухається до наших слів і посприяє у чимшвидшому його поверненні“, – каже Вікторія.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо, для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.
