Росіяни депортують українських дітей, щоб перетворити їх на ворогів власної нації, – правозахисниця

Майже всі депортовані до Російської Федерації українські діти стають жертвами викорінення їхньої ідентичності та “перетворення” їх на ворогів України, що можна ідентифікувати як злочин геноциду.

Таку тезу під час презентації аналітичного звіту “Депортація громадян України з території ведення активних бойових дій чи з тимчасово окупованої території України на територію Російської Федерації та Республіки Білорусь” висловила юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська. 

Катерина Рашевська. Фото: Укрінформ

За словами Рашевської, те, що росіяни відправляють українських дітей на “відпочинок” до таборів у Росії, передають на усиновлення та під опіку до російських родин, свідчить про прагнення знищити українців як націю. У таборах, медзакладах або школах, якщо дітей віддали під опіку, їх русифікують, мілітаризують, піддають впливу російської пропаганди. У такий спосіб їх “перетворюють” на російських громадян, зазначає юристка: 

“Фактично вони [росіяни] не знищують, не вбивають, не палять дітей у концтаборах, але водночас діти для української нації зникають, їх більше немає”.

У звіті дослідники сфокусувалися на тому, щоб показати систематичність політики Російської Федерації щодо організованої депортації та розселення українців, зокрема дітей, на території Росії та Білорусі. 

Адвокатка й аналітикиня Української правової консультативної групи Аліни Павлюк зауважує, що дорослі українці, яких депортували, можуть знайти вихід на волонтерів, активістів, офіційних представників влади та повернутися додому. Водночас діти ж цієї можливості позбавлені, каже вона. 

З відкритих джерел та зі слів дітей, яким вдалося повернутися, дослідники встановили, що їх депортували до щонайменше 57 регіонів РФ, зокрема Астрахані, Мурманська, Дагестану, Сахаліну, та Республіки Білорусь. 

Так, дітей позбавили можливості спілкуватися з українськими родичами, хоча більшість сиріт з українських сиротинців таких родичів має, говорить юристка Рашевська. За різними даними, зауважує вона, Росія депортувала від 260 тисяч до майже 700 тисяч неповнолітніх, а також від 1,5 до 2,5 тисяч дітей-сиріт. Щонайменше 400 дітей вже стали членами російських родин. 

Рашевська додає, що регіони, куди вивезли дітей, суттєво віддалені в географічному плані або ж у культурному від України: 

“Що перше, що друге йде в розріз із загальним визнаним принципом найкращого для дитини та не відповідає наявним міжнародним стандартам”. 

Такі ж висновки, зазначає юристка, зробили й інші міжнародні організації. Зокрема ЮНІСЕФ, Гаазька конференція з міжнародного приватного права, Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Рашевська також повідомила, що Регіональний центр прав людини спільно з Інститутом Лемкіна скерував подання до Міжнародного кримінального суду. Наразі відомо, що правовий інститут розпочав вивчати передані правозахисниками факти депортацій. 

Нагадаємо, Коаліція “Україна. П’ята ранку” від початку широкомасштабної війни проти України документувала факти міжнародних злочинів, що вчиняє Росія, зокрема й депортації українських громадян на територію РФ. Тому основне завдання цього аналітичного звіту – представлення депортації українських громадян як широкомасштабної та систематичної практики, яка застосовується РФ на тимчасово зайнятих нею територіях України, та супутніх заходів так званої “фільтрації”, а також узагальнення максимального обсягу інформації та фактів щодо цих подій.

Звіт представлено для ознайомлення українською та англійською мовами.

Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує випадки примусових депортацій на територію Російської Федерації та Білорусі, скоєних під час російської збройної агресії проти України.

Якщо ви стали потерпілим або свідком примусової депортації на територію Російської Федерації або Білорусі, залиште інформацію про себе в онлайн-формі або ж напишіть на електронну адресу iy@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.

За згодою заявника отримана інформація буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, зокрема до Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні.