Росія використовує статус “іноземного агента” для дискредитації медіа та організацій, які говорять правду про війну

Росія використовує статус “іноземного агента” як успішний інструмент для маніпулювання громадською думкою: понад половину росіян вважає марковані в такий спосіб інституції “зрадниками”, які “поширюють брехню” про Росію.

Про це йдеться в щоденному розвідувальному огляді міноборони Британії від 3 жовтня.

Фото: Сергій Карпов

За даними британських аналітиків, нове опитування державного всеросійського центру вивчення громадської думки свідчить про те, що влада Росії успішно використовує визначення “іноземного агента” як інструмент маніпулювання громадською думкою.

Як демонструють результати опитування щодо ставлення росіян до людей та організацій, зареєстрованих як “іноземні агенти”, оприлюднені 26 вересня, 61% опитаних заявили, що вважають “іноземних агентів” “зрадниками”, які “поширюють брехню” про Росію.

РФ розширила законодавство про “іноземних агентів” після повномасштабного вторгнення в Україну. Це значно звузило інформаційний простір усередині країни й ускладнило висловлення думки, яка відрізняється від офіційної лінії, йдеться в огляді.

Нагадаємо, 1 грудня 2022 року в Росії набрав чинності закон, що дозволяє масово оголошувати людей “іноагентами”.

Законодавство про “іноагентів” у Росії з’явилось у 2012 році. Закон дозволив мін’юсту визнавати некомерційні організації “іноземними агентами”, якщо вони отримують фінансування з-за кордону та ведуть політичну діяльність. Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не встановлено, що дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини.

Згодом у Росії почали оголошувати “іноагентами” ЗМІ та фізичних осіб. Російське міністерство юстиції веде зараз одразу чотири списки “іноземних агентів”.

Згідно з документом, “іноагентом” можна визнати фізичну особу або організацію, які не обов’язково отримують іноземне фінансування, а й просто перебувають “під впливом”. Формулювання, що саме вважати іноземним впливом, прописано в документі вкрай розпливчасто. Зокрема, ним вважатиметься будь-який “вплив” – “шляхом примусу, переконання чи іншими способами”.

Загалом у Росії налічується щонайменше 348 “іноземних агентів”. Серед них – фізичні особи та організації, зокрема й ЗМІ.

Російське законодавство про “іноземних агентів” регулярно критикують правозахисники, міжнародні організації та професійна спільнота, які вказують, що такі норми становлять небезпеку для розвитку громадянського суспільства в Росії.

Як відомо, після початку неспровокованого повномасштабного вторгнення РФ в Україну, 4 березня, у російському законодавстві з’явилася норма, що забороняє дискредитацію дій збройних сил Росії. Як зауважує громадська ініціатива “Кримська ідея” у своєму моніторинговому огляді, формулювання правових норм у законодавстві виявилося дуже розмитим та залишило багато можливостей для універсального використання цих норм як інструменту тиску на свободу слова, зокрема на думку людей, які виступають проти війни