Росія відкрила понад 2400 справ проти українців, більшість уже завершилися вироками – МІПЛ

Дата: 28 Травня 2026
A+ A- Підписатися

Станом на 1 травня 2026 року в реєстрі кримінальних проваджень щодо захищених осіб, який веде Медійна ініціатива за права людини, було щонайменше 2441 людина у статусі підозрюваних, обвинувачених або засуджених. З них щонайменше 1717 людей уже отримали обвинувальні вироки.

Про це йдеться в аналітиці МІПЛ “Криміналізація опору: як РФ переслідує українців за захист Батьківщини та незгоду з окупацією”.

Фото: МІПЛ

Реєстр охоплює кілька основних категорій, зокрема, у ньому міститься інформація про:

  • 780 військовополонених, яких судять у РФ;
  • 390 військовослужбовців, затриманих під час бойових дій на території Курської області;
  • 469 військовополонених, яких судять у квазісудах на тимчасово окупованих територіях;
  • 458 цивільних осіб, переслідуваних у судах РФ;
  • 345 цивільних осіб, переслідуваних квазісудами на окупованих територіях.

З 780 справ щодо військовополонених, які розглядаються на території РФ, 349 в одному суді. Це Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону, який знаходиться за межами окупованої території та поза місцем подій. У реєстрі ідентифіковано конкретних суддів цього суду (Корсакова В.О., Дегтярьова І.П., Кривцова К.М., Простова К.І, Образцова С.В. Довлатбекяна Г.С., Губарева П.В. та інших), кожен з яких ухвалив від 13 до 20 однотипних обвинувальних вироків.

У квазісудах на окупованих територіях суддя Плюхін В.В. виніс 33 однотипних вироки, Єльчанінов О.С. – 27, Прусаков М.Ю. – 25. Така концентрація справ у одного судді у поєднанні з одноманітністю формулювань вироків виключає можливість індивідуалізованої правової оцінки.

За словами правозахисників, вироки у всіх категоріях справ є непропорційно суворими. Середній строк позбавлення волі військовополонених, справи яких розглядають у Російській Федерації, становить приблизно 17 років, а максимальний – 29. У категорії так званих курських справ середній строк складає близько 15 років, максимальний – 28, щонайменше чотири особи засуджені до довічного позбавлення волі.

“Найсуворіші вироки ухвалюють квазісуди на окупованих територіях. Середній строк позбавлення волі для військовополонених у цих судах сягає 21 року, з максимумом – 30 років і щонайменше 48 випадками довічного увʼязнення, – зазначають правозахисники.

У Росії цивільних українців засуджують у середньому на 13 років, при цьому максимальний строк покарання сягає 27 років, а девʼятеро людей отримали довічне увʼязнення. Водночас у судах на тимчасово окупованих територіях цивільним присуджують у середньому близько 11 років позбавлення волі з максимальним строком до 23 років, а у двох випадках громадян засудили довічно.

“Для порівняння, середні строки позбавлення волі, які призначають суди Російської Федерації у звичайних кримінальних справах за аналогічними статтями щодо громадян Російської Федерації, є значно нижчими, що підтверджує дискримінаційний характер переслідування, – йдеться в аналітиці.

Експерти наголошують, що описана проблема потребує комплексного реагування з кількох причин. По-перше, йдеться про практики, які мають ознаки грубих порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Зокрема, вони можуть бути кваліфіковані як воєнний злочин – позбавлення військовополонених та інших захищених осіб права на справедливий судовий розгляд, а також як злочин проти людяності у формі переслідування та незаконного увʼязнення громадян України.

По-друге, наслідки таких судилищ є тяжкими й тривалими для людей. Вони залишаються без адвокатського захисту, отримують величезні терміни увʼязнення або навіть довічні строки, а також постійно зазнають катувань і знущань. Крім того, проблеми не зникають навіть після повернення людини додому.

“Зокрема, російське законодавство не врегульовує наслідки обміну військовополонених та не передбачає механізмів звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з таким обміном“, – підкреслюють експерти.

На думку правозахисників, існує небезпека, що Росія спробує використати міжнародний розшук та запити на екстрадицію, щоб змусити інші країни визнати ці політичні вироки та затримувати українців за кордоном.

Водночас реакція України та світу на цю проблему є обмеженою. Як зазначають експерти МІПЛ, українські правоохоронці здебільшого розслідують лише справи про “тероризм”. При цьому діяльність окупаційних судів та переслідування цивільних майже не аналізуються системно.

“За відсутності комплексного документування та кваліфікації цієї політики її повний масштаб і системний характер можуть залишитися невстановленими як для цілей національних розслідувань, так і для взаємодії з міжнародними механізмами, зокрема Міжнародним кримінальним судом, – підкреслюють правозахисники. 

Нагадаємо, генеральна прокуратура РФ ухвалила рішення визнати українську громадську організацію “Медійна ініціатива за права людини” (МІПЛ) “небажаною” на території Росії.Там пояснили своє рішення тим, що вважають діяльність МІПЛ такою, що нібито загрожує конституційному ладу та безпеці держави. Серед аргументів російська сторона назвала роботу організації в контексті війни та збирання інформації про події в зонах бойових дій, яку у РФ кваліфікують як “розслідування”.

Також МІПЛ закидають поширення інформації, яку російська влада вважає “недостовірною”, зокрема про дії російської армії. Окремо в рішенні згадують співпрацю організації з Міністерством закордонних справ України, а також міжнародними правозахисними структурами, серед яких Amnesty International та Human Rights Watch, що в Росії вже мають аналогічний статус “небажаних”.

Серед підстав для рішення російська прокуратура також назвала участь МІПЛ в організації міжнародної конференції Crimea Global. Understanding Ukraine through the South. У РФ заявили, що захід нібито був спрямований на поширення інформації про окупацію Криму, порушення прав людини та політичні переслідування. Окремо згадали кампанію Release Hostages, яка привертає увагу до цивільних українців, утримуваних Росією, а також ініціативи зі створення інституту військового омбудсмана в Україні.

Статус “небажаної організації” в Росії фактично забороняє будь-яку діяльність такої структури на території країни та передбачає кримінальну відповідальність для громадян РФ за співпрацю з нею.

У МІПЛ у відповідь заявили, що розцінюють рішення генпрокуратури РФ як підтвердження результативності своєї роботи.

Фото обкладинки: МІПЛ

Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.