Росія та Китай знову наклали вето на резолюцію про гуманітарні коридори в Сирії

Росія та Китай удруге наклали вето під час засідання Ради безпеки ООН на компромісний проєкт резолюції від Німеччини та Бельгії щодо подальшої гуманітарної допомоги для мільйонів цивільних сирійців. 

Про це інформує Deutsche Welle з посиланням на представника США в ООН Крістофа Гейсгена. 

Документ передбачав продовження роботи двох переходів між Туреччиною та підконтрольними повстанцям районами Сирії ще на шість місяців. Усі інші 13 членів Радбезу ООН проголосували за проєкт резолюції.

Вето Росії та Китаю означає остаточне зупинення гуманітарної допомоги. За оцінюванням оглядачів, відсутність гуманітарної допомоги в регіоні зміцнить позиції президента країни Башара Асада.

Міністр економічного співробітництва та розвитку Німеччини Герд Мюллер закликав світову спільноту не миритися просто так з вето обох членів Радбезу ООН. 

У спільній заяві Німеччина та Бельгія висловили жаль з приводу відмови від “виключно гуманітарної” резолюції.

“Рада безпеки ООН повинна знайти рішення, щоб забезпечити цей життєво важливий шлях для сирійського народу”, – йдеться в поширеній заяві обох країн. 

Росія, своєю чергою, стверджує, що колишній механізм допомоги має “поступово вичерпуватися” через щораз більший вплив уряду Башара Асада. 

Правозахисна організація Amnesty International назвала дії Росії та Китаю підлим та небезпечним зловживанням правом вето. 

“Неможливо переоцінити важливість збереження прикордонних пунктів перетину, щоб постачати цивільним життєво необхідну допомогу, яка рятуватиме життя в регіоні. Ці пункти мають бути відкритими… Це особливо важливо, коли в Сирії збільшується кількість хворих на COVID-19“, – каже очільник представництва Amnesty International в ООН Шерін Тедрос. 

Як відомо, уночі 11 липня перестала діяти ухвалена 2014 року резолюція ООН №2165, яка дозволяла ООН і ключовим благодійним організаціям постачати через кордон Туреччини необхідні харчові продукти та інші необхідні для життя гуманітарні речі. Гуманітарну допомогу надавали в регіоні, не підконтрольному режиму Башара Асада. 

Повідомляється, що від гуманітарної допомоги залежать щонайменше 2,8 млн людей. Після військового спротиву Росії кількість гуманітарних коридорів зменшилася з чотирьох до двох, що, за даними міжнародних організацій, погіршило гуманітарну ситуацію в деяких районах. 

У травні Amnesty International опублікувала доповідь, де детально описала 18 випадків –  більшість із них сталася в січні й лютому 2020 року, – коли сирійські та/або російські урядові війська атакували медичні установи й школи в провінції Ідліб, західному Алеппо й Хамі на північному заході Сирії.

Унаслідок до припинення вогню 5 березня майже 1 мільйон людей в Ідлібі були вимушені знову тікати й протягом останніх місяців перебували у важких умовах.