Росія незаконно призвала до своєї армії щонайменше 53 тисячі жителів окупованого Криму

Росія наприкінці грудня завершує вже 22-гу незаконну призовну кампанію на тимчасово окупованій території Криму. За весь період окупації до строкової служби в російській армії протиправно призвали щонайменше 53 тисячі мешканців півострова.

Про це 17 грудня під час звітної пресконференції повідомило Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.

Денис Чистіков, Ольга Куришко, Євген Бондаренко. Фото: ZMINA

За даними представництва, окупаційна влада розглянула щонайменше 625 кримінальних проваджень за статтею про “ухилення від призову на військову службу”, з яких 317 — після 24 лютого 2022 року. 

Загалом зафіксовано понад 570 випадків визнання жителів Криму винними за небажання служити у складі російських окупаційних військ. Понад 30% засуджених у таких справах — кримські татари. Це, за словами посадовців, свідчить про вибірковість і політичну вмотивованість репресій.

Заступник постійної представниці президента України в АР Крим Денис Чистіков наголосив, що Росія системно використовує Крим як майданчик для мілітаризації та подальшої агресії.

“Ситуація в Криму залишається складною і лише масштабується. Російська Федерація поєднує мілітаризацію з репресіями, економічним впливом та експлуатацією. Ці практики вже поширюються і на новоокуповані території. Крим перестав бути лише територією окупації — він став територією наступного захоплення”, — зазначив посадовець.

Чистіков розповів, що у 2025 році активізувалося використання воєнізованого формування “БАРС-Крим”, яке формально створювали для “охорони правопорядку”, але фактично залучають до бойових та безпекових заходів у зоні так званої спеціальної військової операції. До цього формування входить понад 6 тисяч осіб, і туди намагаються вербувати як кримчан, які вже пройшли строкову службу, так і мешканців окупованих територій Запорізької та Херсонської областей.

У представництві закликали звертатися на гарячі лінії та електронні адреси установи у разі загрози незаконного призову або мобілізації. Подальші дії залежать від конкретних обставин та документів, які має людина. Упродовж цього року представництво вже супроводжувало щонайменше два кейси молодих людей, які змогли залишити Крим саме через небажання служити в російській армії. 

Водночас Чистіков визнав, що не завжди є можливість налагодити безпечну комунікацію або організувати виїзд з окупованої території. У таких випадках, за його словами, частина людей свідомо обирає інший шлях — відмову від служби, що тягне за собою кримінальне переслідування з боку окупаційної влади.

“Це стосується не тільки призову молодих людей, а й загалом незаконної мобілізації. Якщо особи не хочуть бути мобілізованими —  їх притягають до кримінальної відповідальності. Це умовні терміни відбування покарання, проте це хоч якийсь шанс залишитися живим. Звучить дико, але це варіант, який також треба розглядати”, — сказав Чистіков.  

Нагадаємо, за даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, 16% осіб у таборах для військовополонених в Україні є громадянами з ТОТ, з них 6% — уродженці Криму.

У листопаді канал “Трибунал. Кримський епізод” наводив інформацію про щонайменше 95 кримчан, офіційно визнаних убитими внаслідок примусової участі у війні.

9 грудня виконувач обов’язків керівника прокуратури Криму Віталій Секретар заявив, що прокуратура притягнула до кримінальної відповідальності 11 окупаційних “військкомів” і робота в цьому напрямі триває.