Росія готувала людей до війни та геноциду українців протягом багатьох років – правозахисники

Росія ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну протягом багатьох років готувала інформаційний простір у Криму до ескалації та розколювала українське суспільство за допомогою пропаганди в російських медіа.

Про це 6 червня заявили правозахисники та дослідники під час пресконференції, де вони презентували дослідження “Мова ворожнечі в онлайн-медіа, які висвітлюють події у Криму”.

Заголовок та ілюстрація до статті з цитатами “голови Криму” Сергія Аксьонова, що містять вияви мови ворожнечі щодо українців

Автори зазначають, що дослідження було завершене на початку 2022 року, але презентацію доповіді зірвало повномасштабне вторгнення.

“Багато українців дивуються, чому росіяни нас ненавидять. Але це через безкарну пропаганду. У дослідженні ми зафіксували багато закликів у російських медіа до знищення українців. Зважаючи на звірства російських окупантів, які вони вчиняють на нашій землі з 24 лютого і до сьогодні, ці заклики мали одну мету – інформаційну підготовку до воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду українського народу”, – констатує дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

Автори проаналізували 11 російськомовних онлайн-видань, що писали про Крим, серед яких “РИА Крым”, “КП Крым”, “Крым. Реалии”, “Русская весна” та інші, за період із грудня 2020 до кінця травня 2021 року.

Запрограмований бот за складеними правозахисниками словниками обирав матеріали з мовою ворожнечі. Пошук матеріалів здійснювали, зокрема, за допомогою ключових слів, які виражають ненависть до українців: “бандеровцы”, “малороссы”, “свиномовные”, “укрофашисты”, “хохлы”, “Укропия”, “Хохлостан” та інші.

У підсумку аналітики виявили 560 публікацій, що містили вияви мови ворожнечі. У цих матеріалах була ненормативна лексика, прямі образи, дегуманізація (наприклад, “это не люди, а животные”). Також були заклики до насильства, розподіл суспільства за принципом “свої-чужі”, вияви неповаги та зневажливе ставлення до іншої групи чи культури.

На десяти з одинадцяти обраних для дослідження сайтів більшість проаналізованих публікацій містила вияви мови ворожнечі, зокрема, щодо українців, кримських татар, а також яскраво виражену антиамериканську риторику. 

“Крім того, для впливу на переконання аудиторії ці медіа застосовують маніпулятивну та приховану мову ворожнечі. Це робиться, щоб уникнути юридичної відповідальності, яка передбачена законодавством багатьох європейських країн, – каже кандидатка психологічних наук, експертка-психолінгвістка Юлія Крилова-Грек. – Довести та обґрунтувати присутність психолінгвістичних маніпуляцій стало можливим завдяки психолінгвістичному аналізу медіатексту. Зокрема, маніпуляціями є порушення причинно-наслідкового зв’язку, логіки висвітлення подій, підміна понять у матеріалах”. 

Крилова-Грек додає, що часто журналісти російських медіа свідомо використовують методи та прийоми, які впливають на емоційно-чуттєву сферу людини та блокують зони раціонального мислення. Також медіа часто однобічно висвітлюють ситуацію та свідомо створюють негативну картинку.

Проаналізовані медіа, додає дослідниця, активно використовують такі слова, як “фашисти”, “нацисти” тощо, а також підміняють поняття, приміром, коли “націоналісти” свідомо замінюється словом “нацисти” завдяки схожості фонетичного ладу.

“Небезпечним прийомом є поляризація суспільства через розподілення громадян України за принципом “хороші (свої) – погані (чужі)”. До поганих ці російські медіа зараховують представників Західної України, патріотично, проукраїнськи налаштованих громадян, українськомовне населення, людей, які підтримували Революцію гідності. Все це спрямоване на ескалацію конфлікту всередині суспільства та розколу в ньому”, – коментує Юлія Крилова-Грек.

Крім того, у публікаціях часто вживається теза про заперечення державного суверенітету України й української національної ідентичності. Юлія Крилова-Грек зауважує, що такі тези мають на меті закарбувати у свідомості аудиторії думку, що українці – це етнографічна група росіян, Україна – це штучне державне утворення, а українська мова – регіональний діалект. Також простежуються такі явища, як бандерофобія та українофобія, що виконують роль “страшилок” для читачів російськомовного контенту. 

Серед іншого дослідники зазначають, що повномасштабне російське вторгнення та трагічні події, які зараз відбуваються в Україні, свідчать про дієвість медіавпливу Росії та переводять на поле бойових дій ту ненависть, яку російські ЗМІ поширювали протягом восьми років.  

Так, за словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, моніторинг мови ворожнечі в Криму протягом 2014–2017 років показав, що українці та кримські татари є основними групами, проти яких використовувалася мова ворожнечі в інформаційному просторі окупованого півострова, причому ¾ всіх зафіксованих виявів мови ворожнечі були спрямовані саме проти українців. “Ця спіраль ненависті розкручувалася багато років і призвела до нової хвилі агресивної війни проти України”, – додала вона.

Нагадаємо, 2020 року Кримська правозахисна група дослідила, як українські регіональні ЗМІ пишуть про Крим, і рівень мови ворожнечі в кримських медіа щодо України.