Росія дискримінує засуджених українців на окупованих територіях за ознакою громадянства – кримські правозахисники
Станом на 2021 — 2022 роки Російська Федерація незаконно перемістила понад 12,5 тисячі засуджених з території тимчасово окупованого українського Криму на свою територію. Загалом громадян України видворили з півострова до щонайменше 102 російських виправних закладів у 42 регіонах.
Про це інформує Регіональний центр прав людини.
Правозахисна організація повідомляє, що у червні 2014 року росіяни перемістили першу групу українських громадян, більшість з яких засудили українські суди, “для подальшого відбування кримінального покарання”.
Такі дії Росія пояснила необхідністю дотримуватися положень ст. 73 власного Кримінально-виконавчого кодексу, що надає право органам виконання покарань визначати місце відбування покарання для засуджених осіб. Утім, як вказують кримські правозахисники, окупаційна влада повністю проігнорувала положення ч. 1 ст. 76 Женевської конвенції IV. Ця стаття передбачає, що особи, які перебувають під захистом Конвенції, у разі засудження за злочини на окупованій території, повинні відбувати строк покарання саме на цих територіях.
Правозахисники вказують, що з червня 2014 року такі депортації перетворилися на адміністративну практику РФ, яка систематично переміщує засуджених громадян України на свою територію. Вони вважають, що такі переміщення мають ознаки дискримінаційного поводження.
Регіональний центр прав людини підкреслює, що засуджені громадяни України опиняються в значно гіршому становищі порівняно з аналогічною групою засуджених на окупованій території громадян РФ. У них відсутня можливість бачитися і листуватися з рідними, не можуть відкрито демонструвати приналежність до української національної групи – спілкуватися українською, відзначати свята і пам’ятні для українців дати. Це все росіяни можуть кваліфікувати як кримінальне правопорушення за російським законодавством.
Причиною дискримінації є те, що Росія застосовує зовні нейтральне положення ст. 73 власного КВК та поводиться із громадянами України так само як із власними громадянами. Таке поводження призводить до того, що українці опиняються у значно гіршому становищі, що є непрямою дискримінацією.
Регіональний центр прав людини
Правозахисники вважають, оскільки єдиною ознакою дискримінації є громадянство засуджених, відповідно до ст. 1 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, ця ситуація має кваліфікуватись як расова дискримінація.
Крім того, росіяни системно переміщують українців у статусі підсудних, які перебувають під вартою в очікуванні судового розгляду кримінальних справ, на свою територію. Як правило, це справи про так званий “тероризм”, більшість обвинувачених у яких – кримські татари.
Росія пояснює такі дії необхідністю дотримуватися положень ч. 6.1 ст. 31 власного КПК, що визначає підсудність справ на ТОТ Крим за тероризм, у Південному окружному військовому суді, який знаходиться у Ростові-на-Дону. При цьому вони ігнорують ч. 1 ст. 66 Женевської конвенції Ѵ, яка передбачає, що розгляд справ щодо осіб, які вчинили злочини на окупованій території, має відбуватися саме на цих територіях.
Правозахисники вказують, що протягом 2015–2016 років такі депортації також перетворилися на адміністративну практику РФ, яка систематично продовжується до цього часу. Регіональний центр прав людини пояснює, що суть дискримінації полягає у тому, що країна-окупант не передбачила можливість відбування ними покарання в Криму. Усіх підсудних у цій категорії справ обов’язково депортують до Росії “через відсутність в Криму відповідних установ виконання покарань”.
Серед іншого, Росія засуджує жінок, неповнолітніх та людей, які мають соматичні та психічні захворювання. Ці дії так само порушують ч. 1 ст. 76 Женевської Конвенції.
Правозахисники наголошують, що правова кваліфікація дискримінаційної практики Росії щодо засуджених у Криму громадян України та дискримінаційна політика РФ щодо переміщення українських в’язнів – порушення звичаєвих норм міжнародного гуманітарного права.
Нагадаємо, у липні 2023 року керівний партнер Global Rights Compliance LLP Вейн Джордаш на полях Кримської платформи заявив, що Міжнародний кримінальний суд недопрацьовує в питанні розслідування міжнародних злочинів щодо цивільних у тимчасово окупованому Криму.
Раніше Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки, що мають на меті сприяти притягненню до відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочин проти людяності, скоєні в Україні.
