Російський “Меморіал” визнав ще шістьох фігурантів кримських справ “Хізб ут-Тахрір” політв’язнями
Російський правозахисний центр “Меморіал” визнав фігурантів кримських справ “Хізб ут-Тахрір” Айдера Джаппарова, Різу Омерова, Енвера Омерова, Енвера Сейтосманова, Акрамжона Абдуллаєва і Нематжона Ісроїлова політв’язнями.
Про це повідомляє пресслужба центру.
Російські правозахисники наголошують, що кримських татар переслідують з політичних мотивів через ненасильницьке здійснення ними прав на свободу совісті, віросповідання та асоціацій.
“Їх позбавили волі, щоб вони припинили публічну діяльність і критику влади. Згідно з міжнародними критеріями, вони – політичні в’язні. Ми вимагаємо їх негайного звільнення”, – йдеться в повідомленні “Меморіалу”.
Нагадаємо, Айдера Джаппарова та Різу й Енвера Омерових затримали після ранкових обшуків 10 червня 2019 року. ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять у межах кримінальної справи за ст. 205.5 (“Організація або участь у діяльності терористичної організації”) і стосуються релігійного об’єднання “Хізб ут-Тахрір”.
МЗС України висловлювало протест у відповідь на арешти в тимчасово окупованому Криму та закликало посилити політичний, економічний і санкційний тиск на Росію.
Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону ухвалив вирок уродженцям Киргизії Акрамжону Абдуллаєву і Нематжону Ісроїлову за те, що вони були членами забороненої в Росії, але легальної в Україні організації “Хізб ут-Тахрір”. Чоловіків звинувачують у нібито “вербуванні” до лав об’єднання мешканців Севастополя. Їх засудили до 15 і 13 років ув’язнення відповідно.
5 грудня 2019 року судді Південного окружного військового суду Ростова-на-Дону ухвалили вирок Енверу Сейтосманову. Чоловіка засудили до 17 років колонії суворого режиму з обмеженням свободи на рік. 16 квітня суддя російського Військового апеляційного суду в м. Власіха Московської області Анатолій Солін залишив вирок Сейтосманову без змін. МЗС України висловило через це рішучий протест.
Правозахисники просять небайдужих писати політв’язням листи. Це можна зробити онлайн через проєкт громадського об’єднання “Кримська солідарність”.