Російські ЗМІ почали використовувати законопроєкт про множинне громадянство в пропагандистських цілях – правозахисниця

Російська Федерація використовує президентський законопроєкт про множинне громадянство для пропагандистських цілей. 

На це в ефірі телеканалу “Апостроф” звернула увагу директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. 

За словами правозахисниці, після ухвалення Верховною Радою законопроєкту про множинне громадянство російські ЗМІ просувають меседжі, що тих, хто отримав громадянство Росії, позбавлять громадянства України, зокрема громадян на окупованих після 2022 року територіях.

“Російська Федерація вже використовує законопроєкт для пропагандистських цілей, тож потрібно бути дуже обережними в комунікаціях з громадянами, які лишаються в окупації й насправді дуже чекають України”, – сказала Альона Луньова.

Як відомо, на наступний день після ухвалення законопроєкту № 11469 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України” Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, закликала президента ветувати документ. 

У зверненні правозахисні організації не порушують питання конституційності множинного громадянства, а звертають увагу президента на те, що документ вносить зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають нові підстави для втрати українського громадянства.

Альона Луньова пояснила, що до статті 19 Закону “Про громадянство” народні депутати внесли зміну, відповідно до якої добровільне набуття громадянства країни-агресора є підставою для втрати громадянства України. Водночас добровільним набуттям громадянства не вважається набуття його на ТОТ або на території Росії, якщо людину депортували туди, окрім ситуацій, коли дії такої особи підтримують збройну агресію Російської Федерації, є пропагандистськими або можуть шкодити національним інтересам і національній безпеці України.

Правозахисниця нагадала про цілеспрямовану політику РФ щодо паспортизації громадян України та обмеження права на доступ до базових послуг та гарантій, якщо громадянин України не отримав російського паспорта.

Читайте також: Репресивна паспортизація: куди звертатися через нав’язані російські паспорти

“Ми вважаємо, що ці підстави можуть бути свавільно застосовані, що вони не відповідають принципу правової визначеності. Якщо людина отримала російський паспорт зараз, вона не може знати, які її дії в майбутньому або зараз можуть бути сприйняті уповноваженими органами держави Україна як такі, що загрожують національним інтересам України”, – пояснила Альона Луньова.

У коаліції наголошують, що нові підстави для втрати громадянства не є чітко визначеними й можуть дуже широко тлумачитися державними органами, що зрештою ставить під ризик втрати громадянства України українців на ТОТ.

Крім того, із законопроєкту незрозуміло, як вчинені громадянином в окупації дії буде підтверджено – чи довідкою Служби безпеки України, чи рішенням суду.

Як приклад правозахисниця наводить питання отримання російської пенсії в окупації. 

“Наприклад, отримання пенсії в окупації може колись і розцінюватися як загроза національним інтересам, якщо дивитися на питання в контексті того, що людина проживає в окупації й підтримує уявлення, що в окупації жити можна. Зараз нема такого розуміння. Це ключова проблема, на яку ми звертаємо увагу. Не можна давати змогу такій широкій дискреції й невизначеності, коли йдеться про такі серйозні речі, як втрата громадянства України”, – наголосила правозахисниця і вказала, що Конституція України забороняє позбавлення громадянства України.

“Чи не буде це цей закон у частині, що стосується втрати громадянства, суперечити Основному закону?” – запитує Альона Луньова.

Правозахисниця нагадала, що коаліція озвучила інтереси громадян України, які постраждали від російської війни й наразі проживають в окупації. Вона нагадала, що коаліція тривалий час озвучувала ці застереження, і висловила жаль, що народні депутати не врахували їх під час доопрацювання законопроєкту до другого читання.

“Ми просимо президента ветувати законопроєкт не з метою, щоб не було цього закону, а для можливості внесення змін до вже проголосованої редакції закону. Він має такі повноваження. Процедура така, що, якщо президент пристане на наші пропозиції, він пропонує зміни парламенту, і парламент має ще раз проголосувати цей законопроєкт. […] Вкрай важливо врахувати ці зауваження, щоб можна було говорити про майбутні реінтеграційні політики”, – пояснила правозахисниця.

Нагадаємо, у червні 2025 року кримчани провели флешмоб з російськими паспортами, заявивши, що це нічого не означає і вони чекають на звільнення Збройними силами України Кримського півострова. 

Як відомо, 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в міждержавній скарзі “Україна проти Росії” (щодо Криму) одноголосно визнав порушення 14 статей Європейської конвенції з прав людини та протоколів до неї. У своєму рішенні суд також наголосив, що Російська Федерація не мала жодних підстав замінювати українське законодавство, українську правову систему в тимчасово окупованому Криму на власні. 

Напередодні начальниця відділу прав громадян на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) департаменту моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, при Офісі Омбудсмана Тетяна Городенська розповіла, куди звертатися зі скаргами через нав’язані російські паспорти.