Російські суди виносять вироки українцям, застосовуючи катування та шантаж — правозахисники

Російська судова система перетворила кримінальне переслідування українців на масову практику. Станом на травень 2026 року задокументовано щонайменше 2441 випадок справ проти військовополонених і цивільних, з яких понад 1700 уже завершилися обвинувальними вироками. Правозахисники наголошують, що ці вироки ухвалюються під тиском і з використанням катувань та без доказів, що ставить під сумнів їхню законність і перетворює суди РФ на інструмент репресій.

Про це під час презентації аналітичної записки “Криміналізація опору: як РФ переслідує українців за захист Батьківщини та незгоду з окупацією”, підготовлену міжнародним фондом “Відродження” та Медійною ініціативою за права людини, розповіли звільнені військовополонені та експерти.  

Фото: ZMINA

У центрі аналітики – історії українських військових, які пройшли через російський полон і суди. Один із них – Владислав Андріанов, боєць 1-го корпусу НГУ “Азов”. Він іронізує, що його “засудили за фантазію і винахідливість”. Насправді йдеться про вигадане ним “зізнання” у злочині, яке він дав під тиском після тривалих катувань.

За його словами, одразу після потрапляння в полон на нього чинили тиск: катували, залякували, шантажували і вимагали зізнатися у “злочинах” або перейти на бік Росії.

“Щоразу під час катувань мені казали: “Зізнайся у скоєних злочинах і все припиниться”. В якийсь момент я так втомився від катувань, що вигадав легенду, як я нібито вбив цивільного. Я продумав її в усіх деталях, аби нікого не підставити“, – каже чоловік.  

Після цього Владислава перестали катувати, а саме “зізнання” стало основою вироку — 25 років ув’язнення.

Суд, за його словами, не був справедливим, оскільки доказів не було, а рішення фактично базувалося лише на його свідченнях, отриманих під тиском. Адвокат не заперечував, а процес мав формальний характер. Після вироку його утримували разом із російськими в’язнями, зокрема засудженими за тяжкі злочини.

Подібну історію пережив і колишній командир роти морської піхоти Сергій Бенза, якого утримували у виправній колонії № 6 “Чорний дельфін”.  Його звинуватили в наказі розстріляти цивільних і засудили до довічного ув’язнення.

“Вони роблять так: викликають “свідка”, заводять його в сусідню кімнату і катують, а я чую все, що відбувається за стіною. І ти зізнаєшся, аби людину більше не мучили. Люди можуть триматися дуже довго, багато з них тримаються досі. Але вони тиснуть на наше відчуття людяності. Вони застосовують колективне покарання, як в СРСР, бо знають, що ми цього не витримаємо“, – зазначив морпіх.

Суд також був формальністю, а вирок зачитали так швидко, що Сергій навіть не одразу зрозумів. Після цього його змусили відмовитися від апеляції.

Правозахисники наголосили, що це не поодинокі випадки, а система. Станом на травень 2026 року задокументовано 2441 випадок кримінального переслідування українських військових і цивільних, понад 1700 із них завершилися обвинувальними вироками.

Росія переслідує не лише військових, а й цивільних – за волонтерство, допомогу армії, проукраїнську позицію, донати, адміністрування каналів або просто нелояльність до окупації.

За словами керівниці департаменту “Війна та правосуддя” МІПЛ Анни Рассамахіної, ці справи працюють як єдиний механізм, тому усі структури РФ діють узгоджено, передаючи справи далі по системі, а катування фактично є частиною процесу отримання вироків.

Вона також зазначила, що РФ ігнорує міжнародне гуманітарне право, зокрема принцип імунітету комбатанта, який забороняє карати військових лише за участь у бойових діях.

“РФ визнає українських військових винними суто за тим фактом, що вони є військовими і брали участь у збройному конфлікті“, – зауважила експертка.

Як зазначила Рассамахіна, російська система суперечить сама собі, оскільки українських військових одночасно звинувачують у воєнних злочинах і заперечують сам факт міжнародного збройного конфлікту, називаючи війну “СВО”.

Попри очевидну неправомірність таких процесів, правозахисники наголошують, що їх не можна недооцінювати. Формально це вироки судів держави, яку визнає міжнародна спільнота, і саме в цьому полягає одна з головних загроз.

Нагадаємо, російські війська застосовують систематичне сексуалізоване насильство над чоловіками в Україні. Після окупації регіону вони формують мережу місць, де утримують цивільних під вартою. Ключовими цілями сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), є контроль, домінування та приниження постраждалих.