“Російська агресія загрожує не лише Україні, а й усій Європі”: що обговорювали на Раді Безпеки ООН
Україна, США та інші країни-члени ООН стверджують, що Росія зібрала 130 тисяч особового складу, військову техніку та важке озброєння поблизу кордонів, в окупованому Криму, у Білорусі, а також нарощує військове угруповання на окупованій частині Донбасу. Водночас Росія заперечує наміри нападати на Україну і продовжує звинувачувати НАТО.
Про це йшлося у виступах країн на засіданні Ради Безпеки ООН 31 січня, повідомляє “Радіо Свобода”.
Так, постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що Росія лише захищає своє право на безпеку, і звинуватив НАТО в намаганні наблизитися до російських кордонів, а Україну – в плануванні нападу на Крим, Донецьк та Луганськ.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця на засіданні Ради Безпеки ООН наголосив, що офіційний Київ не має наміру вести бойові дії, а хоче стабільного миру на основі міжнародного права.
“Україна не планує розпочинати військову операцію ні на Донбасі, ні в Криму, ні в інших місцях. Україна не бачить альтернативи мирному врегулюванню поточного конфлікту та відновленню її суверенітету і територіальної цілісності”, – сказав Кислиця.
Український дипломат зазначив, що Росія “активізувала кампанію з дезінформації” проти України, звинувачуючи останню в намірі розпочати збройний напад.
Посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд наголосила, що скупчення російських військ біля кордонів з Україною є найбільшою мобілізацією в Європі за останні кілька десятиліть. Адже Росія стягнула понад 100 тисяч солдатів бойового та спеціального призначення, готових здійснити наступальні операції на територію України.
Крім того, США мають інформацію про намір Росії скерувати додаткові 30 тисяч військових до українсько-білоруського кордону в перших числах лютого.
“Якщо Росія вдасться до подальшого вторгнення в Україну, ніхто з нас не зможе сказати – ми цього не могли передбачити. І наслідки будуть жахливими. Після закінчення Другої світової війни Рада Безпеки була створена саме заради того, що відповідати на такі загрози, перед якою зараз постала Україна”, – сказала Лінда Томас-Грінфілд.
Дипломатка підкреслила, що російська агресія загрожує не лише Україні, але і всій Європі, а також міжнародному правопорядку загалом, який Рада Безпеки ООН зобов’язана підтримувати.
Томас-Грінфілд закликала членів Ради Безпеки ООН “ретельно вивчити факти та розглянути, що поставлено на карту для України, Росії, Європи, а також для основних зобов’язань та принципів міжнародного порядку в разі подальшого вторгнення Росії в Україну”
Грінфілд висловила надію, що Росія обере шлях дипломатії, а не конфлікту.
Рада заслухала інформацію високопоставленого представника ООН, після чого виступили із заявами всі 15 членів Радбезу, включно з Росією, США та європейськими членами Ради: Францією, Ірландією, Великобританією та Албанією.
Представник Білорусі у своєму виступі сказав, що “заплановані на лютий російсько-білоруські військові навчання стосуються тільки безпеки Білорусі”. Він нагадав слова Олександра Лукашенка про те, що “війна можлива тільки в разі нападу на Білорусь або нападу на союзну державу”.
Представник Польщі у своєму виступі нагадав усі ситуації ведення бойових дій, які проводилися Росією в Європі після розпаду Радянського Союзу. Він наголосив, що Росія руйнує безпекову архітектуру Європи й порушує право країн обирати собі безпекові блоки.
США, Польща, Україна, Норвегія та Литва звернулися до ООН із проханням вдатися до превентивних дій, які б зменшили напруження в Європі й забезпечили право жити народам у мирі.
Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй призначила проведення окремого засідання щодо ситуації в Україні на 18 лютого.
Рішення підтримали 10 членів Ради Безпеки з 15-ти. Проти голосували два постійні члени цього органу ООН – Росія та Китай.
Посол Росії в ООН Василь Небензя закликав усіх членів Ради Безпеки не підтримувати засідання, ініційоване Сполученими Штатами. Він зазначив, що обговорення запропоновано провести “через домисли та безпідставні звинувачення”, які Росія неодноразово спростовувала.
У МЗС України назвали засідання Ради Безпеки ООН “важливим кроком” для стримання агресії РФ, адже переважна більшість країн-членів ради вважає неприйнятним нарощування російських наступальних озброєнь, сил і засобів на українсько-російському та українсько-білоруському кордонах.
“Дискусія чітко засвідчила позиції та підходи членів міжнародного співтовариства та керівництва ООН з приводу найсерйознішої безпекової кризи в Європі, створеної внаслідок тимчасової окупації Росією Криму та здійснення нею збройної агресії на Донбасі”, – йдеться в коментарі МЗС України за підсумками засідання Ради Безпеки ООН.