Росія привчає кримчан до безпорадності – психолог
Соціальний психолог, кандидат психологічних наук Ольга Духнич вважає, що російська влада послідовно привчає населення анексованого Криму “до безпорадності”. За її словами, кремлівське керівництво вселяє кримчанам “образу на зовнішній світ”, називаючи його ворогом. Мета такої політики – підтримувати солідарність кримчан із російською владою.
Таку думку психолог висловила в ефірі Радіо Крим.Реалії.
“У науці є спеціальний для цього термін – ресентімент. Коли образа на когось зовнішнього, якого умовно називають ворогом, стає механізмом для внутрішньої солідарності групи – в нашому випадку це народ. Чим більш сильну тривогу відчуває народ, тим більше цю тривогу необхідно кудись спрямовувати. І найкращий спосіб це зробити – показати, що не ми відчуваємо тривогу і злість, а це по відношенню до нас відчувають такі почуття. Нас не люблять, нас не цінують. А це значить, що ми повинні згуртувати ряди й жити в обложеній фортеці. Це дуже зручний механізм для того, щоб управляти масами у тривожні періоди”, – пояснила Духнич.
Психолог попереджає, що найбільш негативний наслідок такої політики полягає в тому, що “людям дуже важко знову повернутись у той стан, коли ти сам відповідальний за своє життя”.
“У людей з’являється ситуація безпорадності. Вони вірять у це, підтримують мотив того, що нас усі бояться. Коли ти не керуєш своїм життям або не відчуваєш себе впевненим, то це єдиний варіант відчути себе компетентним і зберегти частину самоповаги”, – підкреслює психолог.
Жителі Криму протягом усього часу анексії помічають, що на півострові посилюється страх перед зовнішніми загрозами. Таке відчуття підживлює нинішнє керівництво Криму, яке веде політику боротьби з тероризмом і екстремізмом, реальні прояви яких, як зазначають експерти, які не зустрічалися на півострові за останні 20 років.
Як відомо, із переходом Криму під контроль Росії на півострові ФСБ проводить регулярні обшуки й допити журналістів, активістів, громадських діячів, відбуваються затримання серед представників кримськотатарського населення. Правозахисники характеризують це як “боротьбу з інакомисленням”.
