Роми-біженці потерпають від упередженого ставлення у Росії

Роми, які виїхали із зони АТО на територію Росії, відчувають подвійну дискримінацію – як представники ромської меншини і як біженці з України.

Про це сказано у звіті антидискримінаційного центру “Меморіал”.

При підготовці звіту експерти центру об’їхали як доступні для відвідування в кінці 2014 року райони Донецької і Луганської області, Харків і Київ, так і ряд селищ в Південній і Центральній Росії, куди переїхали багато колишніх жителів ромських поселень Східної України.

В цілому, становище ромського населення України залишається складним: на думку українських експертів, зберігається традиційна дискримінація цієї меншини, поширені стереотипи і забобони.

Ольга Жмурко, директор Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження”, розповіла: “Ситуація з дотриманням прав ромів залишає бажати кращого. В Україні немає єдиного органу, який би належно реалізовував державну політику щодо ромів, задекларовану в Стратегії соціального захисту й інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство. Формально за це несе відповідальність Міністерство Культури, але сфера його компетенції набагато вужча, ніж спектр проблем ромської національної спільноти. Потреби ромів полягають, перш за все, в доступі до соціальних послуг, освіти, медицини, правової допомоги. Зараз в Україні з’явився урядовий уповноважений з питань етнополітики, але створення чергової інституції не вирішує питання системно – не змінює підходів держави до вразливих верств, до яких належить і ромська національна меншина”.

За словами місцевих активістів, ромські жителі в Луганській області стають жертвами вимагання грошей та цінних речей з боку правоохоронців. Знаючи, що у багатьох з них немає документів, міліція відслідковує ромів, затримує, а потім вимагає гроші за звільнення.

Роми, які виїхали із зони АТО на територію Росії, стикаються з проблемами при оформленні статусу біженця в Федеральній міграційній службі. Крім бюрократичних проблем, вони відчувають подвійну дискримінацію – як представники ромської меншини і як біженці з України. Також багато біженців страждають від упередженого ставлення роботодавців: часто вони не можуть знайти роботу за фахом і змушені йти на посаду, яка не відповідає освіті та професії, або навіть їхати назад.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, що грунтуються, в свою чергу, на відомостях, отриманих від ромських НКО України, кількість ромів, які залишили місця колишнього проживання в зоні бойових дій, оцінюється приблизно в 6 000 осіб.