Родини цивільних полонених їдуть в міжнародний тур, щоб показати, як росіяни підтримують воєнні злочини на всіх рівнях влади
Родини незаконно утримуваних Росією цивільних вирушають у міжнародний тур “Захист прав та свобод цивільних заручників Кремля“, який триватиме з 28 вересня по 6 жовтня. Під час поїздки вони відвідають три країни – Німеччину, Францію та Швейцарію. Мета туру – показати світові, що росіяни підтримують війну в Україні й політику президента Росії Володимира Путіна. Саме тому вони охоче беруть участь у скоєнні воєнних злочинів проти цивільного населення на окупованих територіях.
Про це розповіла громадська активістка ГО “Цивільні в полоні” та дружина бранця Сергія Цигіпи Олена Цигіпа, передає журналістка видання ZMINA.
В акції братимуть участь дев’ять жінок, рідні котрих досі перебувають у російській неволі. До них також приєднається колишня бранка Кремля Олена Ягупова.
За словами Олени Цигіпи, саме вона була ініціаторкою цього адвокаційного туру. Активістка домовилась з німецькою правозахисною організацією “Internationale Gesellschaft für Menschenrechte” з Франкфурта про проведення у цьому місті виставки “Будь ласка, звільніть пташок” та конференції. Родини також планують провести там акцію з плакатами, на яких будуть фотографії бранців.
Після цього учасники туру відвідають місто Страсбург, де у ПАРЄ пройде зустріч з 46 міжнародними політиками та головою організації. Далі родини вирушать до Швейцарії, де поспілкуються з представниками групи ООН з питань насильницьких зникнень та Міжнародного комітету Червоного Хреста.
“Ми веземо до Червоного Хреста приблизно сто листів від родин, щоб вони їх передали полоненим. Ми будемо наполягати на тому, щоб МКЧХ нарешті відвідав наших рідних у місцях несвободи, щоб їхні представники подивилися на їхній стан здоров’я та повідомили про це сім’ям”, – розповідає Цигіпа.
До акції також доєдналася голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева та громадська організація Центр громадянських свобод (ЦГС). ЦГС допоміг родинам виготовити брошури про цивільних, які незаконно утримуються у російській неволі. Також родини підготували інформаційні таблиці, де можна прочитати історії їхніх рідних трьома мовами (французькою, німецькою та англійською).
“Коли я возила українськими містами виставку “Звільніть пташок”, у мене з’явилася думка, що необхідно виходити за кордони України. Треба знімати рожеві окуляри стосовно Росії й розповідати про неї всю правду. Особливо важливо казати про те, що російська влада це не тільки Путін“, – вважає активістка.
Як зазначає Цигіпа, вони планують знайти “політичних спонсорів”, які б вели перемовини з РФ щодо звільнення цивільних. Також під час акції вони переконуватимуть міжнародну спільноту розробити механізми звільнення бранців та застосувати санкції проти росіян, які причетні до воєнних злочинів.
“Ми їдемо в адвокаційний тур для того, щоб розповідати про беззаконні дії росіян на всіх рівнях влади. Ми будемо розповідати про те, що це не лише Путін причетний до воєнних злочинів. Що навіть охоронець в колонії теж чинить беззаконня щодо українських цивільних. Ми ще будемо говорити про викрадення людей, вивезення їх до РФ та незаконні судилища”, – розповідає жінка.
Членкиня Національної спілки журналістів України Євгенія Вирлич, посилаючись на інформацію Кримськотатарського ресурсного центру, зазначила, що у російських місцях несвободи перебуває щонайменше 17 політв’язнів старших за 60 років. Тож окупанти продовжують викрадати та затримувати українців, попри їхній вік чи стать. Здебільшого загарбники переслідують людей за проукраїнські погляди та відмову від співпраці.
“Наших голосів у світі недостатньо, адже завжди знайдуться ті, хто каже про толерантність, “хороших росіян”, що “це війна Путіна” тощо. Всі ці тези ми теж чуємо, і вони мають російське походження. Тому у світі мають знати, що у заручниках Кремля знаходяться люди, які люблять свою країну і хочуть у ній жити”, – додала вона.
Нагадаємо, 14 вересня до України повернулися 103 військовослужбовці, серед них є воїни бригади “Азов” та цивільні особи. Загалом з початку повномасштабного вторгнення вдалося провести 57 обмінів військовополоненими й повернути 3672 українців.