Рішення про протиправність націоналізації “Приватбанку” прийняли недоброчесні судді – активісти

Рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо визнання протиправності націоналізації “Приватбанку” прийняли судді, у доброчесності яких є обґрунтовані сумніви.

Про це повідомляють активісти “Фундації DEJURE”.

Так, за інформацією активістів, заступник голови Окружного адміністративного суду Києва Володимир Келеберда вдався до фіктивного розлучення з дружиною, щоб не декларувати заміський будинок, який перебуває у його користуванні, та інші статки. 

Суддя Ігор Качур, як стверджують у “DEJURE”, не декларував майно.

“У деклараціях за 2013—2014 роки суддя не вказав, що йому з 2002 року на правах користування належить квартира площею 69,3 кв. м, про що йдеться у його декларації за 2015 рік”, – розповідають вони. 

Інший суддя Віталій Амельохін відомий тим, що раніше приймав свавільні рішення:

“У 2013 році прийняв постанову, якою узаконив рішення Кабміну про виключення будівлі Гостинного двору в Києві зі списку пам’ятників архітектури та відмовив у ініціюванні включення Гостинного двору до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Вищий адміністративний суд згодом визнав, що постанова була прийнята з порушенням вимог процесуального законодавства. Окрім цього, суддя Амельохін незаконно приватизував службову квартиру”. 

Активісти наголошують, що вищезгадані судді нещодавно мали проходити кваліфікаційне оцінювання, аби підтвердити свою професійну спроможність, однак Вища кваліфікаційна комісія відклала відповідні співбесіди з невідомих причин.

“Прийняття політично вмотивованих рішень — дуже яскрава ознака цього суду. Якби в нас була проведена справжня судова реформа, тобто з указу президента про ліквідацію судів ОАСК раптово б не “зник”, а його суддів ретельно перевірили б на доброчесність, і Адміністрація Президента не продовжувала б впливати на суди “в кращих традиціях”, — цього рішення, скоріше за все, не було б”, – зазначив Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков та додав, що наразі життєво необхідним для країни є проведення якісного оновлення судової влади.

Як відомо, нещодавно з сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів зникли дані про статки, майно та родичів сотень суддів, які проходять кваліфікаційне оцінювання в межах реформи. До цього кваліфікаційна комісія допустила до фінального добру у Верховний Суд низку недоброчесних кандидатів. Також, за даними активістів, 55 зі 118 кандидатів на пости суддів Антикорупційного суду мають сумнівну репутацію.