Рідні просять допомоги у звільненні волонтера Євгена Гур’янова, викраденого росіянами в Бучі на Київщині

Дата: 01 Травня 2022
A+ A- Підписатися

Рідні волонтера Євгена Гур’янова, викраденого російськими окупантами в Бучі на Київщині, просять допомоги в його звільненні.

Чоловік перебуває в полоні росіян від 18 березня, розповіла його сестра Наталія Мельниченко під час конференції “Після війни: переосмислення майбутнього громадянського суспільства”. 

Євген Гур’янов. Фото надане рідними волонтера

Євген жив і працював у Бучі, своїми руками збудував будинок, працював автомеханіком, виховував дітей, уточнила вона. Під час пандемії навчився пекти.

“Це в нього виходило так смачно, що ми пропонували йому змінити професію. 24 лютого 2022 року повністю змінило його життя. Війна, окупація Бучі військами Росії”, — сказала Наталія.

Попри прохання евакуюватися чоловік залишився в місті, щоб допомагати людям. Перебуваючи в окупації, завжди шукав можливість передати звістку рідним, щоб не хвилювалися за нього.

Вперше окупанти прийшли до будинку Гур’янова 17 березня. Під дулами автоматів Євгена, його дружину та молодшого брата вивели на вулицю та допитали. Згодом пішли, але наступного дня повернулися, їх було набагато більше, ніж напередодні, уточнила Наталія. 

“Визволителі” в’їхали прямо у двір на танку. Женю, його дружину та брата вивели з дому, кожного повели на допит окремо. І поки Євген стояв навколішки з дулом автомата біля спини, у його будинку проводили обшук. Усі документи чоловіка забрали, гаджети та комп’ютер розбили”, — розповіла сестра волонтера.

Після допиту Гур’янова окупанти забрали із собою, відтоді зв’язку з ним немає.

Коли люди побачили у фейсбуку публікацію про викрадення волонтера російськими військовими, Наталії почали телефонувати та писати люди, багатьох з яких вона навіть не знала. Вони розповідали, що під час окупації Бучі Євген доставляв їм їжу та воду, допомагав евакуюватися. Забрав сім’ю з маленькою дитиною та поселив у себе, згодом також допоміг евакуюватися — родина втратила житло під час бомбардування росіянами Гостомеля.

Чоловік допомагав гасити пожежу, коли від російського обстрілу загорівся дах сусідського будинку. Під наглядом Євгена були порожні будинки сусідів, він оберігав їх від мародерів. Дбав чоловік і про сусідських тварин, яких не змогли вивезти.

“Женя сказав мені: “Я не можу виїхати, я потрібний тут, мушу допомагати людям”. Він робив це за покликом серця, за станом душі. Не дати людям померти з голоду під час окупації, допомогти евакуюватися, щоб вижити. Робив, бо не міг інакше, і не вважав це подвигом чи геройством. А потім його забрали в полон”, — сказала сестра зниклого волонтера.

Вона звернулася до всіх, хто може допомогти звільнити брата: “В надії та вірі, що Женю повернуть додому, повернуть його сім’ї”.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що найбільше викрадених російськими окупантами українців — у Запорізькій та Херсонській областях. Такі дані станом на 20 квітня зафіксували правозахисники Центру прав людини ZMINA та Медійної ініціативи за права людини.

Повний текст звіту “Насильницькі зникнення та свавільні затримання активних громадян України окупаційними силами Російської Федерації в ході повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року” — тут.

Нагадаємо, що коаліція “Україна. П’ята ранку” збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
 
Зокрема, це умисні вбивства населення, катування і нелюдське поводження, умисне заподіяння тяжких страждань чи серйозного каліцтва, зґвалтування, руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю, примус цивільних осіб чи військовополонених служити в збройних силах РФ, використання населення як “живих щитів”, депортація українців до Росії чи на окуповані нею території Донбасу і Криму, викрадення і незаконні арешти цивільних осіб, взяття заручників, вчинення нападу на військових, які припинили брати участь у воєнних діях, віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста, використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів), використання отруйних речовин, напади на релігійні й культурні установи, розграбування суспільної й особистої власності тощо.
 
Правозахисники просять надсилати інформацію і докази про вказані злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Ознайомтеся з детальною пам’яткою, як фіксувати докази воєнних злочинів і злочинів проти людяності.
 
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте нас на адресу tp@humanrights.org.ua.
 
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів Коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, просимо заповнити онлайн-форму.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter