РФ використовує телеграм-канали та штучний інтелект для інформаційного тиску на родини полонених і зниклих безвісти

Росія створила розгалужену інфраструктуру для поширення дезінформації та проведення інформаційно-психологічних операцій. Одним із найпоширеніших інструментів стали телеграм-канали, присвячені пошуку зниклих безвісти. Такі ресурси можуть виглядати як волонтерські ініціативи, однак використовуються для збору персональних даних і психологічного тиску на родини.

Про це йдеться в аналітичному дослідженні Медійної ініціативи прав людини.

У червні 2025 року Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив про масштабну інформаційно-психологічну операцію. За його даними, зловмисники, видаючи себе за представників російських органів, нібито відповідальних за обмін, телефонували родинам військовополонених і вимагали надсилати звернення до Координаційного штабу, Національного інформаційного бюро, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Управління Верховного комісара ООН з прав людини та адміністрації президента США. Вони також надавали шаблони листів, просили надсилати їхні фотографії та поширювати інструкції в інших каналах. За інформацією Координаційного штабу, метою кампанії було посилення напруги між державою та родинами полонених, а також збір персональних даних військовополонених і зниклих безвісти.

“Ворог часто використовує повідомлення в соцмережах, щоб спонукати родини до дій, які загалом не пов’язані саме з порушенням законодавства. Це заклики до начебто мирних акцій чи мітингів. Зокрема, подібні маніпуляції були стосовно українських військовополонених, які перебувають у Чечні. Звідти полонені телефонували по відеозв’язку і говорили рідним, що їм потрібно у певний день вийти на акцію біля КШ, де на них чекатиме людина, яка скаже, що робити далі. І це не поодинокі випадки”, – розповів представник КШ Олег Слободяник.

За даними Координаційного штабу, у соціальних мережах і месенджерах так звані “куратори” країни-агресора поширюють списки загиблих і полонених, відео з військовополоненими та чутки про припинення обмінів. Такі матеріали покликані посилити паніку та недовіру до державних інституцій. У списках нерідко містяться вигадані імена, що створює враження про нібито наявність ексклюзивної інформації. Також поширюються відео, на яких полонених під тиском змушують критикувати українську владу та військове командування.

“На основі цих записів можуть створюватися змінені за допомогою штучного інтелекту відео, де полонені нібито звертаються по допомогу або називають імена інших військовополонених”, – йдеться в дослідженні. 

Правозахисники наголошують, що розвиток штучного інтелекту значно ускладнив виявлення шахрайства. За допомогою короткого аудіозапису зловмисники можуть відтворити голос людини та телефонувати її родичам, видаючи себе за полоненого або зниклого безвісти.

“Під час таких дзвінків вони можуть вимагати гроші чи інші дії, стверджуючи, що це необхідно для звільнення людини”, – зазначають експерти.

У таких випадках правозахисники рекомендують ставити співрозмовнику запитання, відповідь на яке знають лише близькі. Якщо надходить відеозвʼязок, варто звертати увагу на деталі зображення, зокрема рух очей, краї рота, або попросити співрозмовника провести рукою перед обличчям, оскільки згенероване штучним інтелектом відео може містити помилки. Також рекомендується зберігати записи розмов або робити знімки екрана для подальшої передачі матеріалів на експертизу.

Нагадаємо, що за даними Асоціації родин захисників “Азовсталі”, близько 80% родин військовополонених і зниклих безвісти стикаються зі спробами шахрайства.

Зловмисники видають себе за адвокатів, журналістів, волонтерів або працівників спецслужб. Вони стверджують, що мають звʼязки з російськими пенітенціарними установами, і обіцяють допомогти налагодити зв’язок із полоненим, поліпшити умови його утримання або пришвидшити обмін. Насправді ж вони виманюють гроші, збирають інформацію про українських військових, а в окремих випадках схиляють родичів до диверсій, зокрема підпалів автомобілів чи закладання вибухівки.

Родини військовополонених наголосили на необхідності посилити інформаційну роботу з родинами військовополонених і зниклих безвісти та розвивати систему взаємної підтримки, щоб уберегти людей від шахрайських схем. На думку Синельник, цього недостатньо: держава має створити спеціалізований механізм або окремий підрозділ, який супроводжував би родини, допомагав їм під час інформаційних атак і забезпечував постійну професійну комунікацію.