32% чоловіків в Україні не реєструють нове місце проживання, бо не хочуть мати справу з військкоматом

32% чоловіків, які проживають не за місцем реєстрації в містах, не хочуть реєструвати місце свого проживання через небажання мати справу з військкоматом.

Такі дані наводять автори Зеленої книги системи реєстрації місця проживання в Україні з посиланням на соціологічне опитування щодо інституту “прописки”. 

Повідомляється, що військовий облік в Україні ведуть державні органи, підприємства та установи, в яких працюють або навчаються призовники і військовозобов’язані. Органи реєстрації зобов’язані реєструвати місце проживання громадянина, лише якщо в його військово-облікових документах є позначки військових комісаріатів про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання або перебування.

Автори Зеленої книги переконані, що такі обов’язки – це пережиток радянської системи, бо вони не враховують сучасних тенденцій міграції та не дозволяють забезпечити повноцінного військового обліку.

На початку російсько-української війни, у 2014 році, влада вирішила вдосконалити систему мобілізації. Для цього вона запланувала створити необхідну кількість військових комісаріатів, найняти необхідне число їхніх працівників та створити Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних осіб.

У 2017 році Верховна Рада ухвалила Закон “Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних”. Він передбачає створення автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, призначеної для збору, зберігання, оброблення та використання даних про військовозобов’язаних та призовників. У реєстрі обліковуються громадяни віком від 18 до 60 років.

Власник реєстру – Міністерство оборони, яке затвердило порядок ведення реєстру, а Генштаб як розпорядник постійно поновлює відомості про військовозобов’язаних та призовників.

Особливо нагальною ця база даних стала, коли мобілізація опинилася під загрозою зриву через ухиляння військовозобов’язаних від призову. Військкомати не могли знайти їх за місцем реєстрації або через корупційний чинник. У Міноборони переконані, що цей реєстр дозволить за потреби оцінювати мобілізаційний потенціал Збройних сил в оперативному режимі.

Проте дізнатися, чи створено цей реєстр, неможливо, оскільки, згідно з відповіддю Міноборони на інформаційний запит видання ZMINA, цю інформацію зараховано до категорії службової. Водночас у відповіді зазначено, що Центральна виборча комісія передала Міноборони відомості Державного реєстру виборців для формування бази даних Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних.

Наразі відомо, що реєстр формується в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, що містить персональні та службові дані всіх військовозобов’язаних. 

У реєстрі призовників і військовозобов’язаних будуть відомості про перетин кордону, реєстрацію і зняття з реєстрації місця проживання, дані про те, чи одружений громадянин та чи має він дітей. Базу даних реєстру оновлюватимуть на підставі відомостей з інших джерел – Державної прикордонної служби, Державної фіскальної служби та центрів надання адміністративних послуг.

Додатково в реєстрі можуть зберігатися відомості про місце роботи, місце перебування призовників і військовозобов’язаних (якщо відомо), імена і дати народження батьків, відомості про освіту і присвоєння військово-облікової спеціальності. Крім того, передбачено внесення іншої інформації до реєстру – про проходження термінової служби або ухилення від призову, порушення порядку військового обліку і неотримання повісток (непроживання за адресою реєстрації), зарахування до оперативного резерву першої черги і проходження резервістом військової служби.

У Міноборони повідомили виданню ZMINA, що доступ до даних реєстру матимуть районні, міські військкомати та органи військового управління. Наразі військкомати продовжують уточнювати інформацію з урахуванням отриманої бази даних виборців.

На думку правозахисниці Людмили Янкіної, ситуація з ухилянням від армії не зміниться й за реформованої системи місця проживання.

“Адже, якщо людина захоче сховатися, вона це робитиме за будь-яких умов. Незалежно від системи. І виправити це можливо буде лише тоді, коли армія стане контрактною та коли люди захочуть скласти присягу за власним рішенням, а не через насильницьку мобілізацію. Наразі ж мало віриться, що навіть найбільш сучасний реєстр військовозобов’язаних зможе суттєво покращити ситуацію”, – переконана керівниця проєкту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні” Людмила Янкіна.

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, що реалізується за підтримки Європейського Союзу, а також проєкту “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, який реалізує ПРООН за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.