Медзаклади для в’язнів передадуть до МОЗ та розвиватимуть програми пробації: деталі реформ пенітенціарної системи

В Україні планують реформувати пенітенціарну систему, зокрема змінити підхід з виконання покарань до виправлення людини та покращити умови в місцях тримання. Це передбачено в дорожній карті для вступу України до ЄС.

Про це йшлося на конференції “Комплексна реформа правоохоронної системи як ключовий елемент євроінтеграції України”, організованій МВС спільно з Консультативною місією Євросоюзу (КМЄС) в Україні 1 липня, передає ZMINA.

Фото: телеграм Мін’юсту

Заступник міністерки юстиції Євген Пікалов розповів про реформування пенітенціарної системи відповідно до стандартів ЄС. За його словами, профільний закон про Державну кримінально-виконавчу службу був ухвалений 2005 року і вже частково не діє. Тому одним із пріоритетів відомства є підготовка законопроєкту про пенітенціарну систему, який би осучаснив її.

“Ми хочемо відійти від органу з виконання кримінальних покарань, завданням якого є виконати рішення суду і посадити за ґрати людину – в структуру європейського зразка, яка дійсно зможе реабілітувати, ресоціалізувати людину в місцях несвободи, дати їй нові навички, нові знання, щоб людина більше злочинів не вчиняла”, – зазначив Євген Пікалов.

Він також розповів про зміни, які плануються в системі пенітенціарної медицини.

“Центр охорони здоров’я ДКВС – це велика інфраструктура, великий сектор відповідальності – 2500 лікарів, 110 медичних частин, шість багатопрофільних лікарень, два протитуберкульозних диспансери. Наше бачення, яке відображене і в дорожній карті з верховенства права, – передання пенітенціарної медицини до сфери відповідальності Міністерства охорони здоров’я”, – зазначив заступник міністра.  

Ще один важливий елемент, на якому наголосив Пікалов, – дотримання прав людини в місцях позбавлення волі.

“Ми кажемо про умови тримання, але це про права людини. Ще Нельсон Мандела сказав, що найкращим показником розвитку будь-якого суспільства є ставлення до в’язнів”, – звернув увагу заступник міністерки юстиції.

За його словами, пенітенціарна система не тільки в Україні, але й різних країнах хронічно недофінансована.

“Заробітна плата в системі найнижча серед усіх установ, які “носять форму”. Зарплата рядового працівника пенітенціарної системи починається з 12 тисяч гривень. Минулого тижня уряд дозволив здійснювати доплати працівникам пенітенціарних установ уже 1 вересня 2025 року”, – зазначив Пікалов.

Він також розповів, що передбачається створення і розвиток підрозділів внутрішньої безпеки, що відображено в дорожній карті з верховенства права. Ці підрозділи вже укомплектовані більш ніж на 30%.

“Я вважаю, що це допоможе нам боротися з правопорушеннями серед працівників, профілактувати вчинення ними кримінальних правопорушень, порушень прав людини – таких як катування, перевищення влади. Це все ще існує в установах виконання покарань”, – зазначив Пікалов.

В Україні функціонує державний Центр пробації, який має 540 відділень по всій країні, нагадав урядовець. Це орган, який виконує кримінальні покарання, не пов’язані з позбавленням волі (штраф, умовне покарання, громадські роботи).

“Минулого року додався ще пробаційний нагляд – коли суд накладає певні зобов’язання на засудженого і ми маємо проконтролювати їхнє виконання. Цього року перед нами стоїть завдання організувати систему моніторингу носіння електронних браслетів”, – розповів заступник міністерки юстиції. 

Він звернув увагу, що в Україні поступово збільшується кількість українських захисників, ветеранів, учасників бойових дій серед спецконтингенту та клієнтів пробації. Тому розробляється спеціалізована, корекційна програма для них та тих, хто відбуває покарання. 

“На жаль, поки що ми доходимо того, що саме Україна буде однією з перших, хто зможе зробити якісні пробаційні програми для ветеранів війни”, – зазначив Пікалов.

Для цього був створений дорадчий орган при ДКВС, куди входять військові, представники соціальних служб бойових бригад, Сухопутних військ, Генерального штабу, психологи.

Нагадаємо, ZMINA писала, що уряд продовжує ігнорувати рекомендації Омбудсмана про те, як припинити катування в місцях несвободи. Зокрема, лише 16% рекомендацій Омбудсмана за результатами візитів Національного превентивного механізму із запобігання катуванням у місцях несвободи за 2023 рік були виконані повністю. Така тенденція триває з року в рік – відповідальні органи виконують не більш ніж п’яту частину всіх рекомендацій. 

Також ZMINA розповідала, що в Україні готуються змінити філософію правоохоронної діяльності. Правоохоронні органи планують більше фокусуватися на запобіганні злочинам, дотримуватися людиноцентричного підходу, зокрема щодо гарантування прав потерпілих і свідків, та розвивати правосуддя, дружнє до дитини.