Рада Європи почала офіційний процес перегляду підходу ЄСПЛ до міграційного законодавства
Міністри з держав – членів Ради Європи оголосили про початок офіційного процесу перегляду того, як Європейський суд з прав людини тлумачить міграційне законодавство.
Про це йдеться в спільній заяві.
Фото: ShutterstockДо підписання документа долучилися 29 країн, серед них – Україна, Велика Британія, Польща, Італія, Нідерланди, держави Балтії та інші. У ньому держави підтвердили підтримку Ради Європи, європейських цінностей, демократії та прав людини. Вони також заявили, що залишаються відданими міжнародному праву й Конвенції про захист прав людини, а також незалежності ЄСПЛ. Посилаючись на Рейк’явіцьку декларацію, країни підкреслили свою підтримку концепції “демократичної безпеки”.
Урядовці країн вважають, що мають обов’язок гарантувати права людей, включно з правом на безпеку, а також ефективно охороняти кордони й протидіяти незаконному перетину та мережам перевізників мігрантів. У заяві йдеться, що на ці сфери впливають серйозні виклики – тяжкі злочини з боку окремих іноземців, торгівля людьми та використання мігрантів у політичних цілях.
Країни наголосили, що значна частина цих проблем не була передбачена під час створення конвенції або ж суттєво змінилася. Вони вважають, що держави повинні реагувати на ці ситуації, дотримуючись міжнародного права, інакше існує ризик втрати довіри до самої конвенції.
Учасники заяви згадали лист глав держав від травня 2025 року, який і започаткував цей процес. Вони підкреслили, що прагнуть відкритої дискусії в межах Ради Європи, зокрема за участі генеральної секретарки, щоб виробити рішення, які, за їхніми словами, мають “захистити конвенцію від спроб її спотворити”.
Підписанти заявили, що потрібно змінити баланс між правами мігрантів та інтересами суспільства, і виділили кілька ключових сфер:
1. Видворення іноземців, засуджених за тяжкі злочини
Держави вважають, що країни повинні мати можливість депортувати таких осіб, навіть якщо вони мають сім’ю чи тривалі зв’язки в державі проживання. На їхню думку, у рішеннях ЄСПЛ потрібно більше зважати на тяжкість злочину.
2. Тлумачення заборони нелюдського поводження
Учасники заяви пропонують чіткіше окреслити межі статті 3, щоб це не блокувало видворення іноземців у справах, де порушуються питання умов утримання чи медичної допомоги.
3. Співпраця з третіми країнами щодо процедур притулку і повернення
Держави наполягають, що співпраця з іншими країнами має бути дозволеною, якщо права мігрантів водночас захищено.
4. Швидше ухвалення рішень у міграційних справах
Уряди хочуть, щоб держави могли застосовувати чіткі правила для оперативних рішень, які не блокуються судами.
5. Протидія використанню міграції в політичних цілях
Країни зазначили, що деякі режими та окремі заявники використовують механізми захисту прав людини з іншими намірами, що, на їхню думку, загрожує безпеці та довірі до конвенції.
Уряди підкреслюють кілька принципів, які, на їхню думку, мають визначати подальше тлумачення конвенції:
- право держав контролювати в’їзд, перебування та видворення іноземців;
- принцип субсидіарності та “межа розсуду” держав;
- відповідальність судів держав-учасниць забезпечувати дотримання конвенції;
- баланс між правами людини та безпекою;
- застосування принципу “de minimis”;
- врахування того, що конвенція є “живим інструментом”, але з урахуванням сучасних умов;
- захист демократії від зловживань правами.
Країни підтримали пропозицію генеральної секретарки Ради Європи ухвалити спеціальну декларацію щодо міграції та конвенції під час зустрічі міністрів закордонних справ у травні 2026 року в Кишиневі. Держави заявили, що готові продовжувати роботу над змінами, зважаючи також на законодавство ЄС для тих країн, які є членами Союзу.
Нагадаємо, що в Україні проживає 3 694 000 фактичних внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Переміщення дедалі більше набуває довготривалого характеру, а домогосподарства ВПО частіше за інших стикаються з нестачею базових ресурсів та невизначеністю щодо майбутніх планів.
