Рада ухвалила закон про захищені мови, з яких вилучила російську: що ще важливо в цьому документі
Верховна Рада 3 грудня ухвалила законопроєкт № 14120 про захищені мови у зв’язку з оновленим перекладом Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Окрім вилучення з переліку російської мови, документ містить інші важливі зміни.
Про це в коментарі ZMINA зазначив експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.
Фото: фейсбук Верховної РадиЗгідного з інформацією на порталі ВР, парламент 264 голосами ухвалив законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов”. Закон вилучає з переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення хартії, російську та молдовську.
“Парламент ухвалив правильний переклад Європейської хартії: російська та неіснуюча “молдавська” мови більше не фігурують в ратифікаційному законі як такі, що потребують особливого захисту”.
Водночас, за її словами, дія хартії зберігається для всіх мов, яких вона стосувалася раніше, та поширюється на урумську, румейську, ромську, чеську, кримчацьку, караїмську мови та їдиш.
З оновлення офіційного перекладу хартії зробили “велику справу”, хоча ці зміни не є принциповими, звертає увагу В’ячеслав Ліхачов. За його словами, більшість європейських експертів схиляється до трактування хартії як такої, що спрямована на захист мов, які перебувають під загрозою. Тобто держава має докласти зусиль, щоб створити простір для цих мов, тому що природним шляхом вони занепадають або зникають.
“Те, що вилучили російську мову з переліку, – це обґрунтовано, оскільки вона справді не потребує захисту”, – говорить експерт.
Він зауважив також, що за хартією Україна не має чітких зобов’язань і жодного механізму моніторингу її дотримання немає:
“Україна ніколи не виконувала зобов’язань за Європейською хартією міноритарних мов щодо жодної з мов. Наприклад, у хартії є зобов’язання, що держава має заохочувати використання міноритарних мов у роботі органів місцевого самоврядування: в сесійній залі облрад, міських рад і так далі. Але єдиною мовою місцевого самоврядування є і залишається українська”.
В’ячеслав Ліхачов додав: російська мова в Україні заборонена в публічному вжитку практично повністю згідно з усіма іншими законами, тож наявність чи відсутність її в законі про ратифікацію Європейської хартії ні на що не впливає.
Водночас, за його словами, ухвалений закон має інші позитивні положення. Зокрема, в попередньому законі було формулювання, що дія хартії поширюється на мови певних національних меншин, які були перелічені.
“По-перше, це нелогічно, бо закон про захист і підтримку мов, а не меншин. По-друге, це створювало колізію, оскільки була згадана єврейська меншина, але виникало питання, якої мови мали стосуватися положення хартії: івриту, їдишу чи інших мов”, – розповів експерт.
Така сама ситуація була з грецькою меншиною, адже не було визначено, про яку мову йдеться. Українські надазовські греки мають дві власні автохтонні мови: урумську та румейську.
“Правильно, що після змін у законі про ратифікацію хартії тепер фігурують мови, а не меншини”, – звернув увагу правозахисник.
На його думку, вилучати з переліку захищених мов молдовську мову “як неіснуючу” було неправильним рішенням. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що в Молдові офіційною мовою визнали румунську. Відповідно, термін “молдовська мова” в усіх законодавчих актах замінили на “румунська мова”.
“Насправді в нас є потужна молдовська спільнота, яка відстоює те, що вона саме молдовська і її мова саме молдовська. Ще 20–30 років тому молдовська мова від румунської відрізнялася, наприклад, застосуванням кирилиці та латиниці”, – пояснив Ліхачов.
Він звернув увагу, що в законі про національні меншини йдеться про те, що неможливо нав’язувати або змінювати національну ідентичність, тобто примушувати до її зміни.
“А це примус до зміни ідентичності. По-друге, наші етнічні молдовани є громадянами України. Чому наша держава каже, що їхня самоідентифікація має залежати від того, що хтось там вирішує в іншій державі. І це не те, як заведено розв’язувати такі питання в Європі”, – зауважив Ліхачов.
На його думку, в ЄС не буде зауважень щодо ухваленого закону через вилучення російської мови з переліку захищених і на процес євроінтеграції України такі нововведення не вплинуть. Зокрема, про це свідчить висновок Венеційської комісії – консультативного органу Ради Європи, який оцінює законодавство з погляду відповідності принципу верховенства права.
Раніше ZMINA писала, що в Україні готували два законопроєкти, які стосуються захисту мов корінних народів та національних меншин. Закон не поширюватиметься на офіційну мову держави-агресора. У Держетнополітики рекомендували внести до переліку мов, на які поширюється хартія, мови корінних народів в Україні – кримчацьку та караїмську. Ці мови перебувають на межі зникнення.
Також ZMINA розповідала, що в Україні розробляють стратегію збереження і розвитку мов, яким загрожує зникнення. Зокрема, гагаузької, ромської, їдиш, караїмської, кримчацької, урумської, румейської та білоруської.
