Рада ухвалила закон про адміністративну процедуру: чому це важливо для прав людини
Верховна Рада ухвалила закон “Про адміністративну процедуру” (законопроєкт №3475 ), який серед іншого запроваджує правила спілкування громадянина з посадовцями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Про це повідомили на сайті парламенту.
Закон про адмінпроцедуру в Україні намагались ухвалити понад 20 років, а тому його ухвалення, за словами голови підкомітету Верховної Ради з питань адмінпослуг та адмінпроцедур Лариси Білозір, було довгоочікуваним як з боку громадян, так і з боку Європейського Союзу.
“Чіткі принципи та правила загальної адміністративної процедури в Європі – це стандарт. Без цього не може повноцінно функціонувати справедлива правова держава. Навіть у Хартії прав людини ЄС є окрема стаття: “Право на належну адміністрацію”, – пояснює вона.
Документ запроваджує правила, зокрема, для оформлення субсидій і пенсій, виділення земельних ділянок під забудову, видавання ліцензій і дозволів, проведення перевірок бізнесу, реєстрації нерухомості та підприємств. Відтепер заявнику не зможуть відмовити в наданні послуги в разі, наприклад, помилки в заяві або якщо людина зібрала неповний пакет документів.
Водночас датою подання заяви вважатимуть той день, коли громадянин прийшов з нею вперше, а якщо документи помилково подали не до відповідального органу, то їх мають переслати до адресата, а не повертати назад.
“Якщо будь-які дії органу – перевірка, припинення соціальних виплат абощо – можуть вам зашкодити, починає діяти правило “нічого про вас без вас”, – зазначає експерт Центру політико-правових реформ Євген Школьний.
Документ впроваджує й нове поняття зацікавлених осіб – це люди, яких прямо або опосередковано стосується те чи інше рішення органу влади, наприклад у разі, коли інвестор отримує ділянку під забудову на місці парку і починає там роботи.
“Сьогодні люди, які живуть поруч, дізнаються про це лише тоді, коли будівництво вже розпочинається. З погляду законопроєкту про адмінпроцедуру перед тим, як ухвалити рішення, що зачіпає чиїсь інтереси, владна структура має принаймні запитати думку людей, тобто сусідів цієї ділянки”, – каже Білозір.
Негативні рішення органи влади мають мотивувати, а також доступно пояснювати людям, як їх можна оскаржити. Водночас надалі орган, який розглядатиме скаргу, може робити це разом із залученням представників громадських організацій. Їх у відповідній комісії може бути до третини членів.
Новий закон, як підкреслює Школьний, буде особливо цінним для тих громадян, які борються з несправедливістю у відносинах з органами влади.
Нагадаємо, що за дев’ять місяців поточного року Центр прав людини ZMINA зафіксував в Україні 88 випадків переслідування активістів та правозахисників. Найнебезпечнішими видами активізму в країні залишаються захист прав ЛГБТ-людей, протидія корупції та захист довкілля.