Рада ухвалила закон про гендерно орієнтований підхід у Бюджетному кодексі: що це означає
Парламент ухвалив законопроєкт №12245, який передбачає застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі на державному та місцевому рівнях.
Про це повідомила урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
facebook.com/verkhovna.rada.ukraineВерховна Рада ухвалила 16 січня законопроєкт №12245 від 25 листопада 2024 року “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень”.
“Гендерно орієнтований підхід в Бюджетному кодексі України є! Це статті 2, 7 та 20. Врахування комплексного гендерного підходу спрямоване на забезпечення рівних можливостей для всіх громадян України та досягнення більшої соціальної справедливості”, – написала Катерина Левченко.
Зазначається, що закон передбачає реалізацію гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі на державному та місцевому рівнях.
Головні розпорядники бюджетних коштів та інші учасники бюджетного процесу застосовуватимуть гендерні аспекти у плануванні, виконанні та звітуванні про бюджетні програми. Це дозволить зробити видимим те, як по-різному заходи бюджетних програм впливають на людей залежно від їхньої статі, віку, місця проживання, а також дозволить виміряти вплив цих заходів на скорочення гендерних розривів.
Також очікується, що застосування гендерно орієнтованого підходу сприятиме підвищенню ефективності та якості наданих державних послуг, посилить підзвітність розпорядників бюджетних коштів та прозорість бюджету.
В Україні реформу щодо застосування гендерно-орієнтованого підходу започаткували у 2014 році. Упродовж 2014–2020 років робочі групи з ГОБ у галузевих міністерствах, областях, у Києві та громадах провели гендерний аналіз понад 200 програм, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
Забезпечення рівності між жінками та чоловіками закріплене в основоположних документах ЄС: Хартії основоположних прав Європейського Союзу (стаття 23); Європейській соціальній хартії; Договорі про функціонування ЄС (стаття 157); Договорі про ЄС (статті 2,3,6). Україна на шляху до євроінтеграції бере на себе зобов’язання адаптувати національне законодавство до стандартів ЄС, включно з імплементацією гендерних норм.
Раніше український бюджет можна було назвати гендерно сліпим, бо гроші платників податків витрачалися на “середньостатистичного українця” без врахування потреб жінок і чоловіків, говорила у 2018 році експертка та заступниця керівника проєкту “Гендерне бюджетування в Україні” Ольга Чернюк. На практиці такі бюджети передбачають більші втрати, бо гроші у них часто витрачаються недоцільно.
Нагадаємо, в Україні вперше розробили індекс гендерної рівності, який дасть змогу порівнювати українські досягнення у цій сфері з іншими європейськими країнами, і який презентують у січні 2025 року. Як зазначила координаторка проєктів Українського жіночого фонду Мілена Горячковська, Європейська інтеграція України розширить можливості для жінок у різних сферах життя – від політичного життя до соціального та економічного. Індекс є важливим інструментом для моніторингу прогресу в різних сферах і є важливим для формування довгострокових стратегій відновлення України та її інтеграції до ЄС.
