Рада підтримала, щоб ідентифікацією загиблих з України могли займатися за кордоном

Верховна Рада ухвалила за основу в першому читанні законопроєкт № 14095, який у разі остаточного схвалення оптимізує процес ідентифікації тіл та останків під час воєнного стану, а однією з новацій стане повноцінна участь іноземних фахівців у роботі. 

Про це йдеться в картці документа на сайті парламенту. 

Купол на будівлі Верховної Ради

Авторами ідеї стали Олександра Устінова, Максим Павлюк, Георгій Мазурашу, Олександр Бакумов та Володимир Захарченко. Готували зміни спільно з фахівцями МВС. 

У пояснювальній записці парламентарі, між іншим, нагадали, що зниклі безвісти мають такі самі права, що гарантовані Конституцією та законами України решті громадян. Отже, обов’язок держави дізнатися реальні обставини зникнення та в кращому разі знайти людину. 

Нардепи додають, що чинне законодавство, наприклад, уже має норми про залучення іноземних фахівців до роботи, але на практиці це працює не так, як мало б. 

Серед головних змін, що підтримала Рада: 

• пришвидшення процесу ідентифікації, адже створюють єдину процедуру, що відповідає реаліям війни; 
• погодження механізму використання іноземних баз даних ДНК та іншої інформації для порівняльних досліджень; 
• створення правової рамки для роботи з Червоним Хрестом та іншими міжнародними інституціями, що працюють над пошуком безвісти зниклих; 
• запровадження процедури ідентифікації за унікальним кодом тіла (останків); 
• можливість використовувати шаблони зацифрованих відбитків пальців рук для ідентифікації;
• дозвіл іноземним фахівцям відбирати генетичні зразки в родичів.

Законопроєкт незадовго до голосування погодили в профільному комітеті, а схвально про ініціативу говорили урядовці та деякі правники. 

Водночас застереження висловили в Головному науково-експертному управлінні парламенту. До прикладу, сумнівною назвали ідею внести до законодавства поняття “спеціаліст з метою ідентифікації тіла (останків) померлої (загиблої) особи”. 

Ілюстраційне зображення роботи фахівчині Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи. Фото: Львівська ОДА

“В кримінальному провадженні можуть брати участь експерт та спеціаліст. Доповнення КПК новою підкатегорією… є доволі сумнівною, оскільки якщо формально ця особа є спеціалістом, то очевидно, що на неї поширюються усі норми щодо прав, обов’язків, підстав залучення цього учасника кримінального провадження”, – йдеться у висновку апарату. 

Такий спеціаліст, згідно із законопроєктом, не тільки збиратиме матеріали, але й проводитиме молекулярно-генетичне дослідження, за підсумком якого писатиме висновок. 

“Це потенційно зумовить плутанину щодо того, кому належать відповідні повноваження – спеціалісту чи все ж таки експерту. Адже, наприклад, судово-антропологічні та судово-імунологічні дослідження є експертизами, а молекулярно-генетичне дослідження може бути як методом експертизи, так і самою експертизою. Якщо дослідження проведе особа, яка не є експертом, велика ймовірність… визнання висновків недопустимими доказами”, – пояснюють правники. 

Публічно не повідомляють, коли законопроєкт розглядатимуть у другому читанні. 

Нагадаємо, що цьогоріч в Україні запустили єдиний реєстр ідентифікації тіл, а над дослідженнями працюють десятки лабораторій, хоча на початку вторгнення таких було лише п’ять. 

Велика війна гостро поставила питання впізнання загиблих, наприклад лише за ДНК встановили особи трьох чоловіків з Київщини, яких росіяни викрали ще 2022-го і замордували в полоні. Також понад пів сотні тіл українських військових, ймовірно загиблих в авіатрощі Іл-76, мають збіг ДНК.