Рада церков дорікає Разумкову, що з нею не погоджують законопроєктів про захист ЛГБТ
Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій хоче обговорити з головою парламенту Дмитром Разумковим “найбільш резонансні законодавчі ініціативи”. Йдеться про проєкти закону щодо криміналізації злочинів ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності (СОҐІ), а також законопроєкт про медіа, який має на меті встановити штрафи за мову ворожнечі, зокрема стосовно ЛГБТ.
Про це повідомляє пресслужба ВРЦіРО.
Фото із сайту Ради церков“Відсутність діалогу та взаємодії між Верховною Радою та релігійною спільнотою шкодить передусім якості законів, які розглядаються без належного громадського обговорення. Така ситуація підриває засади партнерських відносин між державою і релігійними організаціями, які формувалися впродовж останніх 25 років”, – зазначають у листі інституції.
У ньому застерігають, що “ігнорування зауважень віруючих громадян України різних конфесій під час законотворчого процесу значно збільшує ризик громадських протестів”.
На думку ВРЦіРО, за згаданими законодавчими ініціативами “приховується просування в законодавство України ґендерної ідеології, яка несе в собі ризики щодо обмеження конституційного права громадян на свободу думки та вираження поглядів”.
Святослав Шеремет, координатор з політики та законодавства Національного ЧСЧ-консорціуму і України, у коментарі ZMINA каже: якщо ця зустріч відбудеться, наступні, з ким має зустрітися спікер, – це представники/-ці інших громадських рухів, зокрема правозахисного.
Водночас фахівець називає безпідставною риторику Ради церков щодо зазначених законопроєктів. Особливо щодо проєкту закону №3316-2, одним із розробників якого він є:
“Цей законопроєкт написано спеціально як альтернативу до 3316, щоби виявити повагу до свободи слова, совісті та проповіді, тобто щоб дотримати законних інтересів релігійних організацій. У тексті вилучено поправки до тих норм, які стосуються свободи слова, натомість “релігійні переконання” додано до переліку підстав нетерпимості в Кримінальному кодексі. Тобто ми, представники гей-руху, стверджуємо: відповідальність за злочини, вмотивовані релігійною нетерпимістю, має обов’язково враховуватися під час розслідування та судового розгляду”.
Він також каже, що термін “ґендерна ідеологія” існує лише в уяві Ради церков, яка сама “створила примарне страховисько, на боротьбу з яким тепер витрачає сили та гроші”:
“Рада церков уже котрий рік виступає проти запровадження до законодавства термінів “сексуальна орієнтація” та “ґендерна ідентичність”. Утім, зараз в Україні є близько двадцяти законів та інших актів, які стосуються ЛГБТІ та заборони дискримінації за ознаками СОҐІ”.
Крім того, зазначає Шеремет, він погоджується, що пропозиція встановити штрафи для медіа за розпалення ворожнечі та поширення “дискримінаційних висловлювань” у зв’язку із сексуальною орієнтацією потребує обговорення:
“Це ніби добре, але насправді погано. Хто визначатиме, де червона лінія між емоційною неприязню та розпаленням ворожнечі? Щоразу треба оплачувати вартісну мовознавчу експертизу, збирати докази та покази. Я вважаю, що стиль мовлення та орієнтири редакційної політики – справа саморегуляції медійної спільноти. Тому “дискримінаційні висловлювання” слід замінити на “підбурювання до дискримінації”, які вже визначено законодавчо та вже є забороненими”.
Нагадаємо, що в березні цього року за результатами своєї щорічної доповіді Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова закликала владу пришвидшити внесення змін до Кримінального кодексу України задля протидії злочинам з мотиву нетерпимості стосовно ЛГБТ.
Уже у квітні парламент зробив крок до боротьби з безкарністю за такі правопорушення: у Верховній Раді зареєстрували одразу три законопроєкти, що мають на меті криміналізувати злочини з мотиву нетерпимості за ознакою СОҐІ.
