П’ятеро нардепів хочуть дозволити штрафи, виправні роботи та в’язницю за фейкові акаунти в соцмережах

Група народних депутатів зареєструвала законопроєкт, що пропонує доповнити Кримінальний кодекс статтею про покарання громадян, які здійснюють у соцмережах (під вигаданими іменами) “втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб”, якщо “такі дії вчинені на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, національній, державній, економічній чи інформаційній безпеці України”.

Про це йдеться в картці законопроєкту на сайті Верховної Ради. 

Зареєстрували проєкт “щодо встановлення відповідальності за окремі дії проти основ національної безпеки України” члени фракції “Слуга народу” – Георгій Мазураш, Сергій Кузьміних, Максим Павлюк, Михайло Лаба та Олег Арсенюк.

ZMINA вже писала про депутата Мазураша, який кілька років тому пропонував, щоб в Україні людей як у Росії карали за “пропаганду ЛГБТ”.

У пояснювальній записці автори законопроєкту пишуть, що хочуть боротися з так званими ботофермами.

“Порушників”, чия діяльність не матиме ознак держзради, пропонують штрафувати від однієї до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або карати виправними роботами на строк до двох років.

Ті самі дії, вчинені повторно, або “за попередньою змовою групою осі”, або для здійснення впливу на ухвалення рішень чи вчинення або не вчинення дій державними органами чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, передбачатимуть уже обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Якщо дії сприяють підвищенню рівня соціальної напруги, порушують конституційні права і свободи громадян чи “іншим чином загрожують нацбезпеці”, однак не мають ознак державної зради, то підпадатимуть під штраф у розмірі від 750 до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного року.

Такі самі дії, вчинені в умовах воєнного стану, передбачатимуть позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.

За словами юридичного радника Центру прав людини ZMINA Данила Попкова, зміни до Кримінального кодексу мають бути виваженими, а нові склади злочинів узгоджуватись з уже наявними, щоб не створювати конкуренцію між ними. Цього в наявному законопроєкті, за його словами, немає. 

“Важливо, щоб одна дія не підпадала одразу під кілька статей Кримінального кодексу, оскільки це створює проблеми в застосуванні кримінального закону правоохоронцями й становить корупційні ризики. Запропонована законопроєктом нова стаття Кримінального кодексу 114-3 вже може конкурувати з наявними, а боротьбу з негативними явищами, на які спрямований законопроєкт, можна вести наявними засобами. Тому ці зміни до ККУ щонайменше зайві”, – переконаний Попков.

Крім того, за його словами, стаття має ознаки правової невизначеності. Це призведе до різного розуміння і тлумачення статті людьми, правоохоронцями та суддями. На його думку, надалі це неминуче призведе до порушення прав людини й зловживань з боку системи правоохоронних органів, несправедливих судових рішень, їхнього оскарження потерпілими в ЄСПЛ і, як наслідок, репутаційних та фінансових втрат для України.

“Законопроєкт не розв’яже проблем, на які він спрямований, – захист суверенітету і національної безпеки, не лише через суттєві недоліки у формулюванні складу злочину, але й через розвиток технологій і способів обміну інформацією в сучасному світі. Проте створить нові – суспільне невдоволення і недовіру до влади, можливі зловживання правоохоронними органами, а також використання неточно сформульованої статті Кримінального кодексу для репресій щодо політичних опонентів, громадських діячів тощо”, – вважає юридичний радник Центру прав людини ZMINA.

Попков підсумував, що законопроєкт не захищає національну безпеку, а створює для неї нові ризики.