“Пряма загроза міжнародній безпеці”: ІІІ Парламентський саміт Кримської платформи ухвалив спільну заяву щодо російської агресії

Учасники ІІІ Міжнародного парламентського саміту Кримської платформи, який відбувся в столиці Латвії Ризі 23–24 жовтня, ухвалили спільну заяву, в якій найрішучішим чином засудили дії Росії щодо України й, зокрема, Криму та окреслили подальші дії задля підтримки нашої країни в протидії російській агресії.

Текст документа оприлюднили на сайті Кримської платформи. 

Джерело: Кримська платформа

Учасники саміту підтвердили непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в кордонах 1991 року, невизнання спроби окупації Росією Криму та Севастополя, частин Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей.

У документі наголосили, що такі дії країни-агресора грубо порушують цілі та принципи Статуту ООН і становлять пряму загрозу міжнародній безпеці із серйозними наслідками для міжнародного правопорядку.

Також учасники зазначили, що поточна російська збройна агресія призвела до численних зловживань нормами й принципами міжнародного права, порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права на окупованих територіях.

Вони найрішучіше засудили дії Російської Федерації щодо:

• незаконної, неспровокованої та невиправданої агресивної війни Росії проти України та тривалі ракетні та безпілотні удари Росії по цивільному населенню України, цивільній інфраструктурі та містах усієї України;
• проведення будь-яких “референдумів” та “виборів” на тимчасово окупованих територіях України, включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополем, як незаконні й такі, що не мають жодної юридичної сили;
• створення в результаті таких “виборів” будь-яких так званих парламентських структур на тимчасово окупованих територіях України;
• включення до складу Державної думи Російської Федерації депутатів, які отримали мандат у результаті проведення таких незаконних “виборів”;
• постійних порушень прав людини та норм міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі;
• політичних переслідувань цивільних осіб, журналістів та правозахисників, викрадення та утримання цивільних осіб без зв’язку із зовнішнім світом, застосування тортур, нелюдського й такого, що принижує гідність, ставлення та інших численних порушень міжнародного права на тимчасово окупованих територіях України, зокрема порушень прав представників корінних народів України;
• примусового переселення та депортації українських цивільних осіб, зокрема дітей, незаконного всиновлення на території Росії та передання українських дітей з однієї національної групи до іншої, включно з примусовим наданням їм російського громадянства;
• здійснення цілеспрямованих кроків, зосереджених на знищенні національної ідентичності, традицій і культури населення на тимчасово окупованих територіях України;
• переслідування та дискримінації українців і корінного кримськотатарського народу та заборони й криміналізації їхніх легітимних представницьких органів, що позбавляє їх можливості вільно виражати, зберігати та розвивати свою ідентичність, а також підтримувати та розбудовувати свою культуру, вільну від будь-яких спроб асиміляції проти їхньої волі;
• поточної мілітаризації Кримського півострова Росією, що підриває безпеку та стабільність у регіоні Чорного та Азовського морів, перешкоджаючи свободі судноплавства та глобальній продовольчій безпеці.

На тлі зазначеного вище учасники саміту задекларували свої наміри продовжувати й нарощувати на парламентському рівні підтримку України, спрямовану на відновлення її суверенітету та територіальної цілісності в межах кордонів 1991 року. Це робитиметься шляхом надання необхідної політичної, фінансової, військової та дипломатичної допомоги.

Вони також заявили про сприяння в межах своєї компетенції як національних парламентів імплементації Формули миру президента Володимира Зеленського як єдиного ефективного мирного плану задля відновлення територіальної цілісності України та гарантування справедливого і тривалого миру для України та всього регіону.

Партнери України й надалі надаватимуть всебічну підтримку міжнародному розслідуванню воєнних злочинів, порушень прав людини та злочинів проти людяності, скоєних російською окупаційною адміністрацією на окупованих територіях України, зокрема в Криму та Севастополі.

Водночас вони підтримуватимуть запровадження та подальше посилення санкцій проти РФ і максимально сприятимуть звільненню всіх політичних в’язнів та інших цивільних осіб, ув’язнених у контексті російської агресії.

Учасники саміту закликатимуть світові парламентські структури відмовитися від співпраці з відповідними російськими структурами та делегаціями, до складу яких входять представники, що отримали мандат у результаті незаконних виборів на окупованих територіях.

Також продовжуватимуться заходи з ушанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року.

Країни – учасники саміту сприятимуть діяльності різних напрямів Кримської платформи до повернення під контроль України окупованих територій, включно з Кримом, вимагатимуть від РФ негайного припинення бойових дій, звільнення всіх окупованих територій України, утримуватимуться від будь-яких контактів з так званими представниками російських окупаційних військ, вживатимуть заходів для зниження економічного потенціалу Росії та її здатності підтримувати збройну агресію тощо.

“Підкреслюємо, що необхідно припинити агресивну війну Російської Федерації проти України та відновити її суверенітет і територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах для відновлення поваги до Статуту ООН та норм і принципів міжнародного права. Ми закликаємо інші держави та організації долучитися до Кримської платформи”, – йдеться в спільній заяві.

Повний текст документа, ухваленого за результатами ІІІ Парламентського саміту Кримської платформи, можна прочитати: українською мовою – тут, англійською – тут.

Нагадаємо, що 23–24 жовтня 2024 року в Ризі відбувся III Парламентський саміт міжнародної Кримської платформи, організований парламентом Латвійської Республіки в співпраці з Експертною мережею Кримської платформи, Латвійською платформою для розвитку співпраці (LAPAS) та Латвійським інститутом міжнародних відносин.

Участь у заході підтвердили делегації з понад 40 країн світу та представники міжнародних організацій.