Просять солоденького та палити: Денісова розповіла про спілкування з російськими військовополоненими
Жоден з російських військовополонених, з якими зустрічалась Уповноважена Верховної Ради з прав людини, не скаржився їй на умови тримання в Україні.
Про це в інтерв’ю LB.ua розповіла Омбудсман Людмила Денісова.
Зброя двох російських солдатів, які здались у полон на Київщині в перший день повномасштабного російського вторгнення в Україну. Фото: Anadolu AgencyДенісова не назвала точної кількості полонених росіян, посилаючись на те, що ця інформація “важлива для ведення переговорів”, однак зазначила, що частина з них перебуває в установах тимчасового тримання, а інша – в установах Збройних сил України. Наразі Омбудсман зустрічалась із 34 полоненими, серед яких 24 рядових і 10 офіцерів, які перебувають у Києві.
Рядових та офіцерів утримують окремо, як того вимагає Женевська конвенція. Більшість військових здалася в полон самостійно.
“Я зайшла до них, представилась. Спитала, як їхні справи. Вони відповіли, що дуже хочеться “солоденького і палити”, все інше є. “Солоденьке, – кажу їм, – то в Російській Федерації, а палити тут у нас заборонено”, – розповідає Уповноважена.
Денісова повідомила полоненим про їхні права, запитала, чи надали їм можливість зателефонувати рідним та медичну допомогу.
“Дехто прооперований. Одна людина без кінцівки, одна – в гіпсі. Ще одній потрібні щоденні перев’язки, й вона їх отримує”, – описує вона стан російських солдатів.
Омбудсман взяла номери телефонів рідних у тих полонених, хто хотів додатково щось передати їм.
Денісова каже, що була вражена зовнішнім виглядом рядових солдатів: “Вони – в гумових чоботах. Думала, десь перевзулися перед тим, як потрапити в полон. Але сказали, що ні, то їхня форма, “щоб ноги не промокли”. Решти їхньої “форми” на них уже не було: вони бігли – хто три доби, хто тиждень, – щоб добігти туди, звідки можна повернутися до Російської Федерації або Білорусі. І вони виходили в наші села, бачили український прапор і здавалися”.
Полонені російські солдати відповідають на запитання журналістів на пресконференції в інформаційному агентстві Інтерфакс у Києві, 5 березня 2022 року. Фото: АРОдин полонений “майор, командир танкового полку”, який отримав поранення, а в полоні отримав медичну допомогу, відмовився йти на контакт.
Щодо спілкування з офіцерами, то Денісова розповіла, що один з них “був колись учасником Чеченської війни, наразі очолював службу спецпризначенців”, інший казав, що “з 2013 року не дивився телевізор”, а в тому, що в Україні росіян нібито зустрічатимуть з квітами, його переконало командування.
“Ніхто з них не сказав, що потребує якогось захисту чи що на когось тиснули. Але майже всі сказали, що не можуть повернутися додому через переслідування на батьківщині. Вони розуміють, що їх будуть “доганяти”… Один зі старших офіцерів мені в обличчя казав, що завдання в нього було за два дні взяти Київ. Під час нашої бесіди ясно відчувалося: він би дуже хотів, щоб на його місці була я і щоб не я з ним розмовляла, а він би мене допитував”, – говорить Омбудсман.
Полонений російський льотчик Криштоп Максим Сергійович, який скидав бомби на Харків, під час пресконференції в Києві, 11 березня 2022 рік. Фото: Efrem Lukatsky / АРДенісова розкрила й деталі плану щодо створення окремого табору для російських військовополонених. За її словами, робота в цьому напрямі ведеться й серед ідей їхнє розміщення в одній з колоній, що нині не працюють:
“Котрусь можна передати Збройним силам України, Міністерству оборони України, і там зробити такий табір. Це поки ще не до кінця запущений процес. Як тільки буде визначено місце, завершена передача, ми зможемо про це говорити. І я, як Омбудсман, буду здійснювати парламентський контроль за додержанням прав військовополонених Російської Федерації. Це теж мій мандат. На сьогодні Женевська конвенція щодо військовополонених громадян Російської Федерації Україною виконується”.
Щодо ідеї використовувати полонених, зокрема, у прибиранні завалів чи відбудові зруйнованих об’єктів, то Омбудсман нагадала, що, поки росіяни перебувають під слідством, цей варіант не можна розглядати: “Слідство встановлює їхню вину. Поки не будуть зроблені слідчі дії, не вийдуть на якийсь етап їх засудження, використовувати їх неможливо”.
Нагадаємо, що раніше правозахисна організація Human Rights Watch закликала українські державні органи припинити публікувати в соціальних мережах і месенджерах відеоматеріали щодо утримуваних російських полонених. На думку організації, проводячи пресконференції та поширюючи відео із їхніми зізнаннями, Україна нібито порушує міжнародне гуманітарне право.
ZMINA детально пояснювала, за яких умов і в яких випадках подібна публічність не порушує норм поводження з військовополоненими і якими документами це регламентується.
Фотографія обкладинки: AFP
